Лазарев Володимир Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазарев Володимир Григорович

ЛА́ЗАРЕВ Володимир Григорович (бере­­зень 1875, за ін. даними – 1874, м. Глухів, нині Сум. обл., за ін. даними – Чернігів, за ін. даними – Вінниця – 04. 12. 1945, за ін. даними – 1946, Київ) – лікар-нев­­ропатолог. Брат Є. Лазарева. Д-р медицини (1904), проф. Учасник рос.-япон. війни. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (спеціальність «зоологія», 1896), Ун-т св. Володимира у Києві (1898). Працював в останньому 1902–14 ординатором у клініці нерв. захворювань. Неодноразово перебував у закордон. наук. відрядженнях. 1919–22 – зав. нерв. відділ. Київ. травматол. ін-ту; водночас 1920–25 – проф. каф. невропатології дит. віку ІНО; від 1928 – проф. клініки невропатології Київ. психоневрол. ін-ту; 1929–40 – проф. каф. нерв. хвороб Київ. стоматол. ін-ту; від 1930 – проф., зав. каф. невропатології 2-го Київ. мед. ін-ту; 1941–44 – проф. каф. нерв. хвороб Томського мед. ін-ту; від 1944 – зав. каф. нерв. хвороб Київ. ін-ту удосконалення лікарів. Л. – співзасн. школи нев­ропатології та нейрохірургії в Україні.

Пр.: Ішіас (люмбоішіалгії). К., 1935; Диагностика нервных болезней // Клин. диагностика. К., 1939; О травматических поражениях спинного мозга // Тр. Конф. Сибир. воен. округа. Новосибирск, 1943; Об особом рефлексе, наблюдающемся иногда при анатомическом или физиологическом разрыве спинного мозга // Тр. Томского мед. ин-та. 1946. Т. 13.

О. В. Бякова

Стаття оновлена: 2016