Лазарев Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазарев Володимир Іванович

ЛА́ЗАРЕВ Володимир Іванович (1876, Одеса – листопад 1924, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – співак (лірико-драматичний тенор). Освіту здобув у Києві. Навч. вокалу приватно у С. Сонкі. Дебютував 1903 на сцені Приват. опе­ри у С.-Пе­тербурзі. 1904–05 – соліст Опери С. Зиміна у Мос­кві. Згодом співав у Хабаров­ську, Владивостоці, Читі (усі – РФ). 1907–08 – соліст Рос. опери О. Дракулі у С.-Пе­тербурзі, 1908–09 – Київ. опери. Виступав також на опер. сценах Харкова і Катеринодара (нині Краснодар, РФ), Тифліса (нині Тбілісі), Риґи, Батумі (Грузія). Від 1913 – соліст Нар. дому у С.-Пе­тербур­зі. Володів гарним голосом м’я­­кого тембру.

Партії: Собінін, Фінн («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Андрій Хованський, Самозванець («Хованщина», «Борис Годунов» М. Мусоргського), Герман, Вакула («Пікова дама», «Черевички» П. Чайковського), Садко, Левко, Берендей («Садко», «Майська ніч», «Снігуронька» М. Римського-Корсако­ва), Дубровський (однойм. опера Е. На­­правника), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Радамес, Ман­ріко («Аїда», «Трубадур» Дж. Верді), Тан­­гейзер (однойм. опера Р. Ваґнера), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Пінкертон, Каварадоссі («Мадам Баттерфляй», «Тоска» Дж. Пуччіні).

Літ.: Михайлов М. В. Лазарев: (Некро­лог) // Веч. красная газ. 1924. № 261; Квалиашвили М. По труд­ному пути. Тби­лиси, 1969.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2016