Лазарев Григорій Митрофанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазарев Григорій Митрофанович

ЛА́ЗАРЕВ Григорій Митрофанович (07(20). 04. 1907, м. Таганрог, нині Ростов. обл., РФ – 20. 10. 1989, Полтава) – актор. Нар. арт. УРСР (1960). Держ. нагороди СРСР. Закін. школу фабр.-завод. навч. (м. Дмитріївськ, нині Макіївка Донец. обл., 1926). Відтоді працював до 1931 у ред. радіогазети «Керченский рабочий» (нині АР Крим). Сценічну діяльність розпочав у театрі робітн. молоді шахти Щеглова (Ма­­кіївка, 1931–34). Грав 1936–39 у театрі мініатюр (м. Барнаул Алтай. краю, РФ), 1939–41 – Ми­­кол. робітн.-селян. пересув. укр. театрі ім. Т. Шевченка; 1945–56 – у Херсон., 1956–62 – Полтав. ім. М. Гоголя укр. муз.-драм. теат­рах. У образах, створ. Л., реаліст. направленість поєднана з романт. піднесеністю.

Ролі: Степан («Маруся Богуславка» М. Старицького), Антон Кряж («Весел­ка» М. Зарудного), Часник, Стрижень («В степах України», «Загибель ескадри» О. Корнійчука), Захар Чуб («Чорний змій» В. Минка), Лавро Мамай («Ду­­ма про Британку» Ю. Яновського), Юлі­ус Фучик (однойм. вистава за п’єсою «Прага залишається моєю» Ю. Буряківського), Харитонов («За тих, хто в морі» Б. Лавреньова), Ленін («Кремлівські куранти» М. Погодіна, «Незабут­ній 1919-й» В. Вишневського), Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова), Богатирьов («Одна ніч» Б. Горбатова), Левшин («Вороги» М. Горького), Шипов («Точка опори» С. Альошина), Вурм, Франц («Підступність і кохання», «Розбійники» Ф. Шіллера).

Є. П. Орлова, О. С. Коваленко

Стаття оновлена: 2016