Лазарев Олександр Захарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазарев Олександр Захарович

ЛА́ЗАРЕВ Олександр Захарович (03(15). 07. 1870, м. Миргород, нині Полтав. обл. – 30. 11. 1951, Київ) – лікар-педіатр. Д-р мед. н. (1936), проф. (1942). Засл. діяч н. УРСР (1941) та РРФСР (1946). Учасник рос.-япон. та 1-ї світ. воєн. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1893). Працював у Київ. дит. лікарні Т-ва допомоги бідним хворим. 1900 брав участь в орг-ції Київ. т-ва дит. лікарів (був його секр., від 1922 – головою, від 1936 – почес. головою), 1918 – Київ. клін. ін-ту (згодом ін-т удосконалення лікарів, нині Нац. мед. академія післядиплом. освіти), у якому 1930–51 (з перервою) очолював каф. педіатрії; водночас від 1930 – заст. дир. з наук. роботи та наук. кер. дит. клініки Ін-ту охорони материнства та дитинства (нині Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ, Київ). Від 1941 – проф., 1942–44 – зав. каф. дит. хвороб Томського мед. ін-ту (РФ). Вивчав дит. інфекц. захворюван­ня, зокрема кишкові; обґрунтував рекомендації щодо їхньої профілактики; описав клін. симп­томи дизентерії (виділив т. зв. характер. дизентерій. синдром, перервану, стерту і масковану форми захворювання) та тубер­кульозу в дітей. Досліджував та­­кож клін. ознаки перебігу плевритів. Автор розділів у кн. «Клініка і терапія дизентерії у дітей молодшого віку» (1938), «Клини­ка и терапия пневмоний и плев­­ритов у детей» (1941; обидві – Київ).

Пр.: Молочный вопрос и стерилизация молока // Тр. Киев. об-ва дет. врачей. 1901. Вып. 1; Случай рецидивирующей дифтерии // Там само. 1902. Вып. 3; Туберкульоза дитячого віку. Х.; К., 1932; До питання про профілактику та лікування токсичної диспепсії // ПАГ. 1945. № 1–2; Семиотика и диагностика детских болезней: Учеб. К., 1947; Діагностика дитячих хвороб. К., 1950.

В. Г. Майданник

Стаття оновлена: 2016