Лазаревич Іван Павлович
Визначення і загальна характеристика
ЛАЗАРЕ́ВИЧ Іван Павлович (17(29). 03. 1829, м. Могилів-Подільський, нині Вінн. обл. — 25. 02(10. 03). 1902, С.-Петербург) — акушер-гінеколог. Доктор медицини (1857). Навч. у С.-Петербур. університеті, закін. Університет св. Володимира у Києві (1853), де відтоді й працював: 1856–60 — пом. дир. акушер. клініки. Від 1862 — екстраординар., 1863–85 — ординар. проф., завідувач кафедри акушерства, жін. та дит. хвороб Харків. університету. Ініціював організацію при акушер. клініці повивал. інституту (1869; існував як акушер. школа до 1928). Наукові дослідження: рефлектор. зв’язок матки з ЦНС, еклампсія, слабка полог. діяльність, знеболювання пологів, оживлення дітей, які народилися в асфіксії, гіпогалактія. Одним із перших висловив думку про те, що пологи є рефлектор. процесом. Розробив низку хірург. інструментів (прямі акушер. щипці, зонд для визначення довжини матки тощо), за що був нагородж. золотими медалями Моск. політех. (1872) та Лондон. міжнар. (1873) виставок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование живота беременных. Х., 1865; Атлас гинекологических и акушерских инструментов, усовершенствованных и изобретенных И. П. Лазаревичем. С.-Петербург, 1867; Курс акушерства: Учеб. в 2 т. С.-Петербург, 1877; 1892.
Рекомендована література
Завантажити статтю
