Лазаренко Ерік Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазаренко Ерік Олександрович

ЛАЗАРЕ́НКО Ерік Олександрович (25. 02. 1904, Харків – 27. 02. 1985, Дніпропетровськ) – мінералог, петрограф. Д-р геол.-мінерал. н. (1972), проф. (1979). Держ. пре­мія УРСР у галузі н. і т. (1986, посмертно). Закін. Львів. ун-т (1955). Відтоді працював геоло­гом і кер. темат. експедицій. 1971–74 – у Дніпроп. відділ. Ін-ту мінерал. ресурсів; 1973–85 – у Дніпроп. гірн. ін-ті: 1975–85 – зав. каф. мінералогії, кристало­графії та петрографії. Засн. наук. школи з питань металогенії вул­­каноген. порід Укр. Карпат. Вивчав родовища корис. копалин, мінералогію Закарпаття.

Пр.: Мінералогія вивержених комплексів Західної Волині. Л., 1960 (спів­авт.); Мінералогія осадочних утворень Прикарпаття. Л., 1962 (спів­авт.); Минералогия Закарпатья. Л., 1963 (спів­авт.); Мінералогія Поділля. Л., 1969 (спів­авт.); Курс минералогии: Учеб. Мос­ква, 1971; Минералогия и генезис камер­ных пегматитов Волыни. Л., 1973 (спів­авт.); Минералогия Донецкого бассей­на: В 2 ч. К., 1975 (спів­авт.); Минералогия Криворожского бассейна. К., 1977 (спів­авт.); Минералогия Приазовья. К., 1981 (спів­авт.).

С. В. Шевченко

Стаття оновлена: 2016