Лазаренко Євген Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазаренко Євген Костянтинович

ЛАЗАРЕ́НКО Євген Костянтинович (13(26). 12. 1912, Харків – 01. 01. 1979, Київ) – геолог, мінералог, громадський діяч. Д-р геол.-мінерал. н. (1947), проф. (1948), акад. АН УРСР (1969). Засл. діяч н. і т. УРСР (1961). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1983). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. ун-т (1934). Працював у РФ: 1938–42 – заст. декана, декан геол. ф-ту Воронез. ун-ту; 1942–44 – в Урал. філії АН СРСР (м. Свердловськ, нині Єкатерин­бург). 1944–69 – зав. каф. мінералогії, 1945–49 – перший декан геол. ф-ту, 1949–51 – проректор, 1951–63 – ректор Львів. ун-ту; водночас 1951–60 – зав. відділу мінералогії Ін-ту геології корис. копалин АН УРСР (Львів). Був звільнений з посади ректора рішенням ЦК КПУ за звинуваченням в укр. бурж. націоналізмі. У львів. період організував геол. т-во (1945), ф-ти геол., іноз. мов (1950) і журналістики (1953), низку навч. і наук. лаб., сприяв розвиткові астрон. обсерваторії, ініціював спорудження спорт. табору «Карпати», стадіону на Погулянці та нового університет. ботан. саду. Брав участь у написанні кн. «300 років Львівського університету» (Л., 1961). У 1969–71 – дир., зав. відділу регіон. та генет. мінералогії Ін-ту геол. наук АН УРСР; 1971–79 – зав. відділу регіон. і генет. мінералогії Ін-ту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (обидва – Київ). Від 1970 – президент Укр. мінералог. т-ва (засн.), від 1971 – віце-президент Всесоюз. мінералог. т-ва. Наук. дослідж.: системат., генет. та регіон. мінералогія, історія науки. Вив­чав хім. і фіз. властивості мінералів, їх номенклатуру, генезис, регіон. розподілення на тер. України. Відкрив значну кількість нових мінералів. Автор низ­ки підручників з мінералогії (1958, 1961, 1963, 1970–71), один з укла­дачів укр.-рос.-англ. «Мінерало­гічного словника» (К., 1975). Організовував наук. конф., урочисті засідання, присвяч. Т. Шев­ченку, І. Франку, Лесі Українці, М. Шаш­­кевичу та ін. діячам куль­тури. На гол. корпусі Львів. ун-ту і будівлі Ін-ту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ встановлено мемор. дошки, його ім’я присвоєно мінералог. музею Львів. ун-ту.

Пр.: Надрові багатства західних областей України. Л., 1946; Минералогия медно-цинковых месторождений Сред­него Урала. Л., 1947; Мінералогія вивержених комплексів Західної Волині. Л., 1960 (спів­авт.); Мінералогія осадочних утворень Прикарпаття. Л., 1962 (спів­авт.); Минералогия Закарпатья. Л., 1963 (спів­авт.); Основы генетической минералогии. Л., 1963; Минералогия и генезис камерных пег­­матитов Волыни. Л., 1973 (спів­авт.); Минералогия Донецкого бассейна: У 2 ч. К., 1975 (спів­авт.); Минералогия Криворожского бассейна. К., 1977 (спів­авт.); Опыт генетической классификации минералов. К., 1979.

Літ.: Евгений Константинович Лаза­ренко: Некролог // Геол.-минерал. журн. 1979. № 3; Павлишин В. Евгений Кон­­стантинович Лазаренко // Там само. 1992. № 6; Матковський О., Білоніжка П. Про наукову конференцію, присвячену 80-річчю від дня народження академіка Євгена Костянтиновича Лаза­рен­ка // Там само. 1993. № 5; Міщенко Л. Прийшов один таки за триста літ великий ректор у мою святиню // Дзвін. 2002. № 11–12; Академік Євген Лазарен­­ко. Нарис про життєвий і творчий шлях, спогади, фотоальбом. Л., 2005; Галабур­да Ю. Ювілей­ний рік академіка Євгена Лазаренка // Зап. Укр. мінералог. т-ва. 2013. Т. 10.

Д. Є. Макаренко, Ю. А. Галабурда

Стаття оновлена: 2016