Лазаренко Іван Терентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазаренко Іван Терентійович

ЛАЗАРЕ́НКО Іван Терентійович (07. 07. 1896, слобода Тернова, нині Ростов. обл., РФ – 30. 09. 1980, м. Варна, Болгарія) – графік, живописець. З укр. родини. Від 1921 жив у Болгарії. 1922–23 виконав монум. маляр. композиції для трапез. храму Клісур. монастиря («Таємна вечеря», «Христос на ниві», «Моління про чашу», «Вид Клісурського монастиря з хресною ходою»). 1925–30 навч. у Софій. АМ у фігур. класі Н. Ко­жухарова та орнам. майстерні Х. Тачева. 1931–37 – викл. обра­зотвор. мист-ва у школах Варнен. округи, від 1937 – у Варнен. жін. г-зії. Співзасн. Т-ва укр. та рос. художників у Болгарії (1929, учасник його виставок) і Т-ва художників Варни (1943, увійшло у Спілку болгар. художників). Автор пейзажів, картин на істор. і побут. теми, натюрмортів. Періодично звертався до сценографії, створив кілька пла­катів і афіш. У творчості Л. значне місце відведено болгар. та укр. («Гопак», 1933; «На ниві», «На току», «Будівництво», «Заготівля лісу», «Молотьба»; усі – 1950–60-і рр.) тематиці. У повоєнні роки був організатором укр.-болгар. мист. виставок у Варні (зокрема художників Оде­­си та Варни). У 1950–60-і рр. писав крит. мистецтвозн. статті, огляди виставок і рец. на книги з питань образотвор. мист-ва у г. «Народно дело». Деякі полотна зберігаються у Варнен. і Бурґас. худож. галереях.

Літ.: Степовик Д. Українсько-болгарські мистецькі зв’язки. 1975; Його ж. Творчество Е. Ващенко, И. Лазаренко и Н. Ростовцева // Единение народов, единение культур: Укр.-болгар. культур. связи: История и современность. 1987 (обидва – Київ).

Д. В. Степовик

Стаття оновлена: 2016