Лазаренко Олег Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазаренко Олег Анатолійович

ЛАЗАРЕ́НКО Олег Анатолійович (24. 11. 1961, Харків) – живописець. Засл. художник України (2015). Обл. мист. премія ім. В. Єрмилова (2001). Чл.-засн. Спілки дизайнерів Украї­ни (1989, від 1996 – секр. Харків. орг-ції). Закін. Харків. худож. ін-т (1983; викл. А. Константинопольський, В. Чаус, М. Шапошников), стажувався у ВШ м. Галле (Німеччина, 1982). Працює у Харкові: 1985–96 – художник-конструктор ВНДІ тех. естетики; від 1996 – гол. дизайнер-художник творчо-проект. фірм «Бусол», «Автор. стиль». Осн. галузь – станк. живопис у реаліст. стилі. Більшість пейзажів, портретів апостолів, святих, князів, іконописців, монахів написав в автор. техніці мозаїч. кольоропису. Об’єднавши дизайнер. методи створення фор­ми в об’ємі з паперу та живописні експерименти на поверхні полотна, розробив техніку мо­­заїч. поліхромо­­графії – техноло­гію об’єднання клаптиків паперу, розмальов. різними кольорами і зібраних у композиц. пля­ми, вклеєних під високою т-рою на полотно. Учасник обл., всеукр., міжнар. мист. виставок, пле­нерів від серед. 1990-х рр. Персон. – у Ляйпцизі (Німеччина, 1987), Харкові (2001–02, 2004, 2006, 2008, 2012), Москві, Нью-Джерсі (США; обидві – 2001), Киє­ві, Луганську (обидві – 2011), Полтаві (2012–13). Знято д/ф «Ху­­дожник О. Лазаренко» (2004, реж. Л. Морозова). Деякі ро­боти зберігаються у Харків. ХМ та галереї, Істор.-мемор. музеї О. Пар­хоменка (Луган. обл.), Му­зеї сучас. рос. мист-ва (Нью-Джер­сі), галереї істор. ф-ту Хар­­ків. ун-ту.

Тв.: живописні серії – «Квіти» (1992–93), «Сучасники» (1999–2013), «Цивілі­зація кохання», «Діалоги в мистецтві» (обидві – 2000–10), «Апостольське запричастя» (2007–15), «Апостольське при­частя» (2008–13), «Щоденник Індії» (2012–13), «Україна – минуле, сучасне, майбутнє» (2014–15); триптих «Свя­ті гори» (1998), «М. Волошин» (2004), «С. Ва­сильківський» (2005), «Великий сюрреаліст» (2006), «Б. Хмельницький» (2007), «К. Малевич», «Лесь Курбас» (оби­два – 2008), «Сорочинський ярма­рок» (2009), «Св. апостол Андрій», «Т. Шевченко» (обидва – 2010), «С. Са­­пеляк» (2011), «Г. Сковорода», «Надія» (обидва – 2012), «Філарет» (2013).

Літ.: Грицаненко В. Обличчя під комуфляжем у дзеркалі постмодернізму // Anima rerum. 2005. № 1; Сапеляк С. Олег Лазаренко (1961), Харків: «Кра­­сен Божий світ…» // Музей. провулок. 2010. № 2(16); Олег Лазаренко. Живо­пись: Альбом. Х., 2013.

В. Г. Грицаненко

Стаття оновлена: 2016