Лазаренко Олександр Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазаренко Олександр Миколайович

ЛАЗАРЕ́НКО Олександр Миколайович (24. 02(08. 03). 1897, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 17. 03. 1997, Київ) – фахівець у галузі механі­ки, меценат, колекціонер. Канд. тех. н. (1945). Закін. класичну г-зію при Ніжин. істор.-філол. ін-ті (1916), Київ. політех. ін-т (1924). Працював інж. на з-ді «Більшовик», інж. пожеж. ремонт. майстерень (1941–43) у Києві. Від 1943 викладав історію техніки і теорію машин і механізмів у Київ. ІНО; 1945–48 – автобудування у Київ. політех. ін-ті; 1949–57 – у НДІ автомоб. транспорту (Київ); 1962–77 – доц. каф. вироб-ва і ремонту автомобілів Київ. автомоб.-дорож. ін-ту. Осн. напрям наук. дослідж. – удосконалення ДВЗ, подовження термінів його використання. Запропонував метод з колоїдал. графітом як додатком до мастил, що зумовило значне скорочення часу обкатки двигуна на стенді. 17 січня 1948 на засіданні вченої ради Київ. політех. ін-ту відбувся захист доктор. дис. Л. на тему «Защитные покрытия, повы­шаю­щие качества поверхности порш­невой группы двигателя», яку після доносу не було затв. ВАКом. Зібрав унікал. колекцію предметів дорож. побуту й документів з історії ніжин. доріг та кінної пошти 18–19 ст. (деякі експонати зробив власноруч), яку 1992 передав для створення ніжин. музею «Поштова станція». На честь свого дядька конструктора С. Корольова у Ніжині на власні кошти встановив мемор. дошку на вул. Овдіївська, брав активну участь в орг-ції його музею у школі № 14. 2015 у Ніжині вийшла фундам. кн. «Лазаренко О. М. Спогади про Ніжин. 100 років тому».

Літ.: Петренко Л. Б. Ніжин. Із глибини віків... Ніжин, 2008.

М. П. Шкурко

Стаття оновлена: 2016