Лази
ЛА́ЗИ — народ. Самоназви — лаз, лазепе. Мешкає у Пд.-Сх. Причорномор’ї (Лазистані), переважно у Туреччині (бл. 50 тис. осіб) та Грузії (понад 3 тис.). Невеликі групи проживають в Україні (АР Крим), РФ (Краснодар. край), Німеччині. У 2 ст. Л. створили власну державу (Лазьке царство) на тер. сучас. Грузії й Абхазії зі столицею у м. Археополіс (нині м. Накалакеві, Грузія). Про неї згадували у своїх працях Пліній Старший, Птолемей, Прокопій Кесарійський. У 4–5 ст. під впливом Візантії держ. релігією Лазького царства стало християнство, наприкінці 8 ст. воно увійшло до складу Абхаз. царства. Після турец. завоювань більшість Л. сповідують іслам; ті, що мешкають у Грузії, — християнство. Мова — лазька (станом на 2008 — понад 30 тис. носіїв). Традиц. культура Л. близька до культури зх. грузинів, деякі дослідники вважають їх субетніч. групою останніх. У Грузії проблемами збереження культур. спадщини Л. опікується Міжнар. центр колхської культури, радіо «Колха» транслює передачі лазькою мовою.