Лазорко Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазорко Володимир

ЛАЗО́РКО Володимир (13. 01. 1909, м. Пе­ремишль, нині Польща – 12. 01. 1990, м. Ванкувер, провінція Бри­тан. Колумбія, Канада) – лікар, ентомолог. Син М. Лазорка. Чл. НТШ. Закін. мед. студії у Львів. ун-ті (1935). Працював у заг. шпи­талі, готував доктор. дис. у відділі бактеріології; водночас – в Укр. природозн. музеї при НТШ; згодом – у відділі ентомології АН УРСР у Львові. Чл. Польс. ен­томол. т-ва у Львові (1933). Під час 2-ї світ. вій­ни був сан. лікарем. Після вій­ни виїхав до Австрії, викладав зоологію в укр. г-зії м. Іннсбрук. 1948 емігрував до Канади, працював у лікарні св. Павла у Ванкувері, після нострифікації продовжив лікар. практику. Від 1975 – на пенсії. Чл. Ентомол. т-ва Британ. Колум­бії, у його виданнях публікував наук. розвідки. Вивчав колеоп­терофауну. На матеріалі зборів, здійснених 1939 побл. с. Ос­молода (нині Рожнятів. р-ну Іва­но-Фр. обл.), описав ендеміч. вид жужелиць Leistus ucrainicus Lazorko та ендеміч. підвид Cara­bus fabricii ucrainicus Lazorko. Власну колекцію комах подарував Ін-ту зоології АН УРСР (Київ), б-ку – Укр. катол. ун-ту (Рим; Йо­сиф Сліпий 1974 призначив Л. надзвич. проф. ентомології цього Ун-ту). Відділ НТШ у Ванкувері 1963 видав його «Матеріяли до систематики і фавністики жуків України».

Літ.: Ревуцький В. Ентомолог «перемагає» лікаря. Бл. п. доктор Володимир Лазорко // Новий шлях. 1991, 2 лют.; Пундій.

П. Пундій, М. Козак

Стаття оновлена: 2016