Лазуркевич Тарас Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазуркевич Тарас Миколайович

ЛАЗУРКЕ́ВИЧ Тарас Миколайович (11. 05. 1971, Львів) – бандурист, педагог. Засл. арт. України (2008). Чл. Нац. спілки кобзарів України (2004). Лауреат 1-го Міжнар. конкурсу бандуристів ім. Г. Хоткевича (Київ, 1993, 2-а премія), Укр. муз. фестивалю ім. М. Лисенка (Торонто, 1993, 1-а премія), обл. премії у галузі культури ім. С. Людкевича (2010). Гри на бандурі навч. у О. Барана. Закін. Вищий муз. ін-т (Львів, 1994; кл. В. Герасименка). Від 1993 – викл., 1997–2002 і від 2009 – зав. відділу нар. інструментів Львів. спеціаліз. муз. школи; водночас від 2003 – кер. капели бандуристів, від 2009 – доц. каф. оркестр. диригування та каф. нар. інструментів Львів. муз. академії. Разом із В. Герасименком 1990 розпочав відродження забутої в Україні бандури харків. типу (способу гри на ній та формування відповід. репертуару). Від 1994 виступає із О. Созанським у складі дуету «Бандурна розмова», випустили низку спіл. компакт-дисків. У репертуарі – укр. нар. думи (зокрема «Про козака Голоту», «Про трьох братів Азовських», «Про Марусю Богуславку»), твори класиків та сучас. композиторів, обробки укр. нар. пісень, інструмент. п’єси. Записав аудіоальбом «І прадіди в струнах бандури живуть» (1994), компакт-диск «Паралелі часу» (1999). Президент благодій. фонду «Кобзар» (від 1999). Має записи на Нац. радіо й телебаченні.

Тв.: для голосу (баритона), бандури та естрадно-симф. оркестру: пісні – «За­­повіт старого воїна», «Вернись» (обидві – 1989), «Добра новина» (1996; усі – сл. власні); для голосу й бандури – «Мамина пісня» (1995), «Моя Україна» (1998; обидві – сл. С. Рачинця); для бандури соло – Фантазія на українські теми (1998).

Літ.: Фільц Б. Кобзарський фестиваль // Бандура. 1997. № 61; Горнятке­вич А. Тарас Лазуркевич // Там само. 2001. № 75; Жеплинський Б. Кобзарсь­кими стежинами. Л., 2002.

Б. М. Жеплинський

Стаття оновлена: 2016