Лазурський Володимир Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лазурський Володимир Федорович

ЛАЗУ́РСЬКИЙ Володимир Федорович (21. 07(02. 08). 1869, м. Переяслав Полтав. губ., нині Переяслав-Хмельницький Київ. обл. – 01. 05. 1947, Одеса) – літературознавець, критик, громадсько-культурний діяч. Брат Олексан­дра, батько Вадима Лазурських. Д-р філол. н. (1941; без захисту дис.). Закін. істор.-філол. ф-т Моск. ун-ту (1892), де й працював на каф. зх.-європ. літ-ри (до 1900). Був домаш. вчителем у родині Л. Толстого. Від 1901 – приват-доц., від 1918 – ординар. проф. зх.-європ. літ-ри, водночас 1917–20 – проректор, 1942–44 – проф. каф. всесвіт. літ-ри та декан фі­лос.-літ. ф-ту, від 1944 – зав. каф. іноз. мов Одес. ун-ту. Читав лекції з історії літ-ри середньовіччя, Ренесансу і неокласицизму, укр. та рос. літ-р, викладав англ. та укр. мови в ін. ВНЗах Одеси. 10 травня 1944 заарешт. і звинувачений у антирад. діяльності, однак справу незабаром було закрито за відсутністю складу злочину. Провідну роль у становленні особистості Л. відіграв відомий літературознавець М. Стороженко. Товаришував із літераторами В. Брюсовим, І. Буніним, К. Чуковським, художниками П. Нілусом, К. Костанді, П. Волокидіним. Досліджував історію англ. журналістики та літ-ри 17–18 ст., зокрема творчість В. Шекспіра, Ф. Шіллера, Дж. Байрона, популяризував зх.-європ., укр. та рос. класику. Друкувався в одес. періодиці, зокрема у г. «Молва», в яких опублікував низку статей – «Чехов в Англії» (1901), «Англійська журналістика 18 ст.» (1906, 1907, 1909–16), «Український елемент у творчості В. Г. Короленка» (1922), «Шевченко і Толстой», «Шекспір українською мовою» (обидві – 1929), «Гоголь в Італії» (1943). Автор «Курса истории западноевропейской литературы» (Мос­ква, 1913; О., 1920), а також низки літературозн. статей, рец. та оглядів про історію літ-ри, мист-ва й театру. У «Спогадах про Л. М. Тол­стого» (1911) розповів про захоплення рос. письменника поемою Т. Шевченка «Наймичка». 1911–21 – секр. Одес. бібліогр. т-ва при Новорос. ун-ті, 1925–27 – голова Укр. бібліогр. т-ва в Одесі. Чл. одес. т-ва «Просвіта». Разом із дружиною Н. Богомолець-Лазурською заснували в Одесі Укр. художнє т-во ім. М. Заньковецької (1917) та Укр. театр. студію ім. М. Кропивницького (1918). Організатор гуртка худож. читання класиків укр. літ-ри, зокрема Т. Шевченка та І. Франка.

Літ.: Зленко Г. Д. Лицарі досвітніх вогнів: Тридцять три портрети діячів одеської «Просвіти» 1905–1909 рр. О., 2005; Музичко О. Одеська інтелігенція на зламі епох: Професори Іван Линниченко та Володимир Лазурський // Південний захід. Одесика: Істор.-краєзн. альм. О., 2009. Вип. 7; Його ж. Владимир и Наталья Лазурские в культурной жизни Одессы первой половины ХХ в. // Вісн. Одес. істор.-краєзн. музею. О., 2010. Вип. 8.

О. Є. Музичко

Стаття оновлена: 2016