Лайвсей Флоренс-Гамілтон-Рендел - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лайвсей Флоренс-Гамілтон-Рендел

ЛА́ЙВСЕЙ Флоренс-Гамілтон-Рендел (Livesay Florence Hamilton Randal; 03. 11. 1874, м. Комптон, провін­ція Квебек, Канада – 28. 07. 1953, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – канадська англомовна письменниця, журналістка, пе­рекладачка та пропагандистка українського художнього слова й мистецтва. Мати Д.-К.-М. Лайв­­сей. Закін. Дівочий коледж у Комптоні (1889). Вчителювала у Нью-Йорку і Монреалі. 1902 в Оттаві почала працювати журналістом. 1903–20 жила у Він­ніпезі, де познайомилася з укр. іммігрантами. Від няні своїх дітей почула вперше укр. пісні і, захопившись ними, вивчила укр. мову, щоб збагатити здобутками українців канад. культуру. Допомагав їй ознайомитися з укр. культурою літератор П. Крат. Л. часто виступала у різних містах Канади з дуже цікавими доповідями про укр. культуру. До вид. «Пісні України з русинськими поемами» (1916, з передмовою П. Крата) – першої великої збірки перекладів англ. мовою укр. поезії нар. та літ. походження – увійшло сто перекладів Л.: істор., побут. й обрядові пісні, дума «Маруся Богуславка», твори Т. Шевченка («Сонце заходить, гори чорніють...», «Тополя», «Чого ти ходиш на могилу?..», «Не для людей, тієї слави...», «Навгороді коло броду...», «У неділю не гуляла...», «Думка» («Нащо мені чорні брови...» – уривок), І. Котляревського (дві пісні Наталки з п’єси «Наталка Полтавка»), С. Ру­данського («Повій, вітре, на Вкра­їну...», «Ахмет III і запорожці»), Ю. Федьковича («Флояра», «Ре­крут», «Святий вечір», «В церкві», «Хустка», «Під Кастенедолев», «І я гуцул, і ти гуцул...»), С. Воробкевича («Перстень»). Сотий переклад у зб. – текст укр. нац. гімну «Ще не вмерла Україна».Його подано також в оригіналі з нотами. Переклала повість «Ма­руся» Г. Квітки-Основ’яненка (Нью-Йорк, 1940). За сприяння дочки опубл. її кн. «Спів упродовж віків» (1981), куди увійшли деякі із раніше неопубл. перекладів: драми-фе­єрії «Лісова пісня» Лесі Українки, оповідан­ня «Закоханий чорт» О. Стороженка, дум та істор. пісень («Про втечу трьох братів з неволі турецької з Азова», «Самійло Кішка», «Смерть козака-бандуриста» та ін.), розвідка «Весільні обряди і пісні». Авторка зб. «Зачарована трава» (1923), куди увійшли її власні вірші й повість «Присмак солі» (1927) та переклади з польс. і франц., а також з укр. мов – вірш «Дезертир» («Ой сів же він при столику...») Ю. Федьковича. Переклади Л. не відзначаються високою майстерністю, намагаючись відтворити укр. нац. колорит, вона вживала багато укр. транскрибов. слів і калькових висловів, роблячи тим самим переклад подекуди незрозумілим для англомов. читачів. Чимало перекладів Л. залишилося в рукописах.

Тв.: Songs of Ukraina with Ruthenian Poems. London; Paris; Toronto, 1916; Songs and Dances of the Ukrainians // Ca­nadian Magazine. 1927, 20 Jan.; Down singing centuries. Folk literature of the Ukra­ine. Winnipeg, 1981.

Літ.: Кравчук П. Пропагандист української літератури // Всесвіт. 1964. № 11; Зорівчак P. Шевченко в англомовному світі // Шевченко і світ. К., 1989; Її ж. Якби не няня, що пісню вичаровувала із душі // Наше життя = Our Life. 2001, квіт.; Остапчук Т. Переклад Юрія Тарнав­ського та інші англомовні переклади «Думи про Марусю Богуславку» в системі порівняльного вивчення літератур // Сучасність. 2003. № 3; Зорів­чак Р. П. Сприйняття творчості та особистості Тараса Шевченка в Канаді // Всесвіт. 2013. № 3/4; Її ж. Англомовна поетична шевченкіана (1868–2014): стислий огляд // СіЧ. 2014. № 10(646).

P. П. Зорівчак

Стаття оновлена: 2016