Лайтарук Андрій Прохорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лайтарук Андрій Прохорович

ЛАЙТАРУ́К Андрій Прохорович (15. 09. 1942, с. Суйми Здолбунів. р-ну Рівнен. обл. – 07. 08. 2001, м. Ста- ханов Луган. обл.) – графік. Чл. НСХУ (1982). Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1973; викл. В. Бунов, І. Прийдан). Працював від 1962 шахтарем; 1968–2001 – оформлювач Стаханов. цеху Луган. худож.-вироб. комбінату. Учасник обл. (1968), всеукр. (1976) мист. виставок. Створював переважно ліногравюри, акварелі. Деякі роботи зберігаються у Луган. краєзн., Стаханов. істор.-худож. музеях.

Тв.: «Квітучий луг» (1970), «Вересень», «Шахта Замківська» (обидва – 1976), «Шахтарське місто» (1977), «Зима в Донбасі», «Донецький мотив», «Зима у Карпатах» (усі – 1978), «Море народжу­ється в степу» (1979), «Перший сніг» (1980), «Озимі поля» (1981), «Патрульний вертоліт» (1982), «У краю стаханов­ських рекордів» (1985).

С. П. Жидель, С. І. Хмаренко

Стаття оновлена: 2016