Лакофарбова промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лакофарбова промисловість

ЛАКОФА́РБОВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь хімічної промисловості, підприємства якої виробляють різноманітні лакофарбові матеріали (ЛФМ): лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки, мастики, замазки, розчинники, розріджу­вачі, морилки тощо. Асортимент продукції Л. п. становить бл. 2500 найменувань. Продукцію Л. п. ви­користовують для декор. оздоблення і захисту будівель та споруд від впливу атмосфер. чинників, виробів з металу – від корозії, деревини, шкіри, гуми та ін. ма­теріалів – від гниття та ураження шкідниками тощо. ЛФМ задовольняють потреби різних галузей машинобудування, деревооброб. та мебл. пром-стей, буд-ва, побуту тощо. Фарби і лаки відомі людству понад 100 тис. р. Розвиток хім. технологій наприкінці 20 – поч. 21 ст. зробив ЛФМ високотехнол. продукцією, обсяг продажу якої у світі 2014 склав майже 43,4 млн т на суму бл. 132,3 млрд дол. США. Осн. напрямами розвитку вироб-ва і вдосконалення ЛФМ є підвищення їх безпечності, експлуатац. властивостей покриттів, зниження негатив. впливу на довкілля. Першими підпр-вами Л. п. в Україні були Одеський лакофарбовий завод (засн. 1856) і Львівський лакофарбовий завод (1858). У 1969 діяло 10 великих підпр-в Л. п. – Дніпропетровський лакофарбовий завод, Львів., Одес., Харків., Нижньодніпров. (Дніпроп. обл.) лакофарб. з-ди, Криворізький суриковий завод, Борислав. (Львів. обл.) і Чернів. хім. з-ди, Київ. з-д лаків і фарб. Нині прак­тично функціонують лише декіль­ка з них, побудов. ще при СРСР: Коростенський завод «Янтар», Дніпродзержин. лакофарб. з-д «Спектр» (Дніпроп. обл.), СП ПрАТ «Софрахім» (м. Павлоград Дніпроп. обл.) та ін. Провідні підпр-ва сучас. Л. п. України 2009 об’єд­налися і створили Асоц. укр. виробників лакофарб. продукції. За її даними, 2014 в Укра­їні діяли бл. 140 підпр-в, більшість з яких є малими і середні­ми. Серед найбільших виробників ЛФМ в Україні – ТОВи «Снєж­ка-Україна» (торг. марка (ТМ) «Sniez­ka»; м. Яворів Львів. обл.), вироб. підпр-во «Полісан» (ТМ «Far­bex», «Delfi»; Суми), «Адвент-Інвест» (TM «Kompozit»), «Тіккуріла» (ТМ «Ко­лорит»), Наук.-вироб. фірма «Ірком-ЕКТ» (ТМ «Ірком»; усі – Київ), пром. підпр-во «ЗІП» (ТМ «Triora»), Білов. з-д «Радуга» (ТМ «Smile», «Барва»; обидва – м. Дніпродзержинськ), «Поліфарб-Україна», СП «Мефферт Ґанза Фарбен» (ТМ «Düfa»; оби­два – Дніпропетровськ), «Капарол-Дні­про» (с. Василівка Соло­нян. р-ну Дніпроп. обл.), «Фай­даль-Укра­їна» (ТМ «Feidal»; м. Бру­силів Житомир. обл.), Лакофарб. з-д «Аврора» (Черкаси), «Генкель Баутехнік Україна» (ТМ «Сeresit»; 4 з-ди у різних обл. України). При цьому обсяги 15-ти найбільших виробників перевищили 75 %. Значна частина вироб-в створ. за участі іноз. капіталу. У 2010-х рр. введено в експлуатацію нові високопродукт. вироб. потужності з високим ступенем автоматизації технол. процесу для виготовлення сучас. екол. ЛФМ. Нині екол. аспекти вироб-ва і використання ЛФМ, особливо стосовно вмісту летких орган. сполук, важких металів та ін. шкідливих сполук набувають першочерг. значення. Спостерігається тенденція до постій. зниження обсягів вироб-ва ЛФМ на основі орган. розчинників. Частка водно-дисперсій. ЛФМ у країнах ЄС становить 75–90 % ринку, в Україні 2014 цей показник склав бл. 50 %, а у структурі вироб-ва – понад 50 %. Водно-дисперсійні ЛФМ набувають все більшого розповсюдження на ринку України, зважаючи на їхню екологічність завдяки відсутності у складі лет­ких орган. сполук, зручності отри­мання покриттів, легкості колірування та ін. перевагам порівняно з ЛФМ на орган. розчинниках. Їх використовують для отримання захисно-декор. покриттів на поверхні мінерал. матеріалів (цегла, бетон, цементно-піщана штукатурка, ґрунт. поверхня металів тощо), деревини і деревин. матеріалів, гіпсокартон. і фіброцемент. плит тощо. Водно-дисперсій. ЛФМ належить вагоме значення у захисті будівель і споруд, покращенні їх сан.-гіг. стану, внутр. та зовн. декор. оздоблення. Динаміка сукуп. вироб-ва ЛФМ в Україні (тис. т): 1913 – 9; 1940 – бл. 45; 1968 – 384; 1980 – 561; 1990 – 674; 1995 – 135; 2000 – 107; 2005 – 224,4; 2007 – 365,4; 2010 – 282,8; 2014 – 225,7; 2015 – 212,2. Стан­дартизацією продукції Л. п. займається тех. ком-т – ТК 168 «Лаки та фарби», завдяки роботі якого в Україні 2012–14 як національні набули чинності стан­дарти для Л. п., ідентичні європ. та міжнародним. Нині понад 50 % Л. п. України відповідає сучас. міжнар. вимогам. Робота цього ком-ту сприяє подальшому наближенню якості продукції Л. п. України до європ. та світ. норм. Фахівців галузі готують на каф. технології полiмер. композиц. матеріалів і покриттів Нац. тех. ун-ту «Харків. політех. ін-т», каф. хім. технології композиц. матеріалів Нац. тех. ун-ту України «Київ. політех. ін-т», каф. хім. технології високомолекуляр. сполук та каф. хімії і технології переробки еластомерів Укр. хім.-технол. ун-ту (Дніпропетровськ), каф. технології високомолекуляр. сполук Ін-ту хім. технологій Cх.-укр. ун-ту (м. Рубіжне Луган. обл.), а також у Київ. торг.-екон. ун-ті, де на каф. товарознавства та експертизи непродовол. товарів функціонує наук. школа з проблем формування асортименту та якості ЛФМ і покриттів, Київ. ун-ті, Нац. ун-ті «Львів. політехніка». Серед провід. науковців галузі – М. Гивлюд, А. Каратєєв, В. Крамаренко, Н. Мережко, В. Свідерський, О. Черваков.

Літ.: Мережко Н. Властивості та струк­тура наповнених кремнійорганічних по­криттів. К., 2000; Караваєв Т., Свідерський В. Удосконалення класифікації лакофарбових матеріалів і покриттів // Товари і ринки. 2011. № 1; Караваєв Т. Ринок лакофарбових матеріалів в Україні: стан, проблеми, перспективи // По­краска профессиональная. 2012. № 6; Статистичний щорічник України за 2013 рік. К., 2014; Караваєв Т. Водно-диспер­сійні фарби: товарозн. оцінка. К., 2015.

Т. А. Караваєв

Стаття оновлена: 2016