Ламах Валерій Павлович
Визначення і загальна характеристика
ЛА́МАХ Валерій Павлович (06. 03. 1925, м. Лебедин Харків. губ., нині Сум. обл. — 24. 05. 1978, Київ) — графік. Чоловік Аліни, батько Людмили Ламахів. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Член СХУ (1955). Закін. Київський художній інститут (1954; викл. В. Касіяна, Ф. Самусєв). Працював у Києві: ред. редакції політ. плаката видавництва «Мистецтво» (1956–64); на творчо-вироб. комбінаті (1965–73); доцент вечір факультету Укр. полігр. інституту (1974–78). Основні галузі — монум.-декор. мистецтво, графіка. Плакати Л. ґрунтуються на образ. асоціаціях укр. фольклору, зокрема на використанні приказок, прислівʼїв, пісень. Створював також панно, мозаїки.
Тв.: панно «Дружба народів» (аванзал гол. павільйону ВДНГ УРСР у Києві, 1957, співавт.); мозаїки — в інтерʼєрах Київ. річк. вокзалу та аеропорту «Бориспіль» (Київ. обл.; обидві — 1965), Палацу культури (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл., 1969).
Літ.: Мельников О. В. Українська академія друкарства: Істор.-бібліогр. довід. 1930–2010. Л., 2010.
Л. О. Лисенко
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно «Дружба народів» (аванзал гол. павільйону ВДНГ УРСР у Києві, 1957, співавт.); мозаїки — в інтер’єрах Київ. річк. вокзалу та аеропорту «Бориспіль» (Київ. обл.; обидві — 1965), Палацу культури (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл., 1969).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
