Кортумівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кортумівка

КОРТУ́МІВКА – назва місцевості у північно-західній частині Львова у 19 – на початку 20 ст. між нинішніми вулицями Клепарівська (див. та­­кож Клепарів), Золота та Ярошенка. На межі 18–19 ст. ця околиця належала губерніал. раднику Е. Кортуму, який заклав тут свій фільварок з невеликим палацом і садом (2233 дерева). Він народився у м. Більськ (нині Польща), жив у Цєшині та Кеніґсберзі (нині Калінінград, РФ), мав добрі знання та юрид. здібності, був радником двору в уряді Шлезвіґ-Гольштинії, потім – особистим секр. польс. ко­­роля Станіслава-Авґуста Понятовського. Пізніше перейшов на службу австр. уряду до Галичини. Там він став референтом університет. справ і дир. галиц. соляних промислів, радником двору. Належав до масонів, від­­значався антисеміт. поглядами. Сам власник свій мальовничий фільварок називав на честь дру­­жини Фридерикенгофом (Fri­­de­­rikhof – Двір Фридерики). Коли Фридерика померла, то Е. Кортум влаштував їй мавзолей у саду. Після його смерті 1811 ма­­єток продали на аукціоні. К. бу­­ла тривалий час місцем неділ. прогулянок мешканців Львова, а протягом певного часу – дослід. полем для городничої (садової) школи. Від серед. 19 ст. К. належала австр. війську, яке перетворило фільварок на стріль­­ницю. У 1930-х рр. на вул. Клепарівська збудовано басе­­йн ім. І. Мосціцького, після війни – стадіон «СКА», який до серед. 1960-х рр. був найбільшим у Львові. На ньому грали свої матчі львів. футбол. команди кла­­су А та Б – «Спартак», ОДО, СКА та «Карпати». У 1970–80-х рр. на прилеглій території за проектом О. Гуковича та В. Крюкова споруджено великий спорт. комплекс для сучас. багатобор­­ства, стрільби, плавання, кінного спорту і критий велотрек. Під час цього грандіоз. буд-ва розібрано будинок Е. Кортума. Кортумовою також назвали гору (379 м над р. м.), що височіє над пн. околицями Львова. Во­­на належить до Розточчя, через неї проходить Гол. європ. вододіл. На її зх. схилах розташ. Янів. кладовище. У листопаді 1918 та вересні 1939 побл. Кор­­тумової гори відбувалися запеклі бої. 27 листопада 1942 на її схилах за вбивство ґестапівця гітлерівці розстріляли 28 заручників. Серед розстріляних були діячі ОУН О. Лапунька, А. П’ясецький, Л. Опарівський. 1942–44 під пн.-зх. схилами го­­ри діяв Янів. концентрац. табір.

Літ.: F. Jaworski. Lwów stary i wczo­­rajszy (Szkice i opowiadania). 1911; Мель­­ник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передміс­­тя та північних околиць міста Львова. 2010 (обидві – Львів).

І. В. Мельник

Стаття оновлена: 2014