Лампіка Марія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лампіка Марія

ЛАМПІ́КА Марія (дівоче – Сойка; псевд. – Марічка; 21. 01. 1919, с. Стоки Бібрс. пов., Галичина, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 12. 03. 1990, м. Гадсон, шт. Нью-Йорк, США) – актриса, письменниця. Дружина Л. Лампіки. Закін. Вищі спец. торг. курси у Львові. Працювала секр. в управі НТШ (Львів, 1939); у театрі «Веселий Львів», де співала в жін. квартеті (1940–43). 1944 виїхала до Словаччини; 1945–49 перебувала у Німеччині. Від 1949 – у США. Мешкала у Нью-Йорку, Трентоні (шт. Нью-Джерсі), Ґантері. Опублікувала в укр. пресі низку влас. творів, переважно коротких новел, розповідей. 1989 у Ґантері видала зб. нарисів і споминів «Конвалії» (зберігається у бібліотеці Харків. ун-ту), в якій розповіла про події 2-ї світ. війни у Львові, виїзд до Словаччини, Німеччини, життя українців, вивезених німцями на примус. роботи, а також життя укр. емігрантів у США. У розділі «Остання граната» подала правдиву історію життя і смерті воїна УПА П. Гудими, замордов. енкаведистами. Твір «Потопельниця» присвятила подіям з рад. життя. Про воєнне лихоліття у Львові, спроби створення укр. держави, дивізію «Галичина» та УПА йдеться в спогаді «У царстві Твоїм По­м’яни нас, Господи».

Літ.: Дурбак І. «Конвалії» Марічки // Наше життя. 1989. Ч. 11.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016