Лампроїт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лампроїт

ЛАМПРОЇ́Т (від грец. λαμпρός – сяючий, блискучий) – багата калієм і магнієм лапрофірова гірська порода вулканічного або гіпабісального походження. Термін увів 1923 швейцар. мінералог П. Ніґґлі. Зазвичай порода пред­ставлена одним або декількома мінералами: олівіном, клінопіроксеном (діопсидом), титановміс. флогопітом, лейцитом, амфіболом (найчастіше калієвим рихтеритом; див. також Амфіболіт), ортопіроксенами, санідином і склом. Акцесорна фаза може включати прайдерит, апа­тит, шпінелі, перовськіт, вейдит і ільменіт. Можливий вміст ксенолітів і ксенобластів (включно з олівіном, піроксенами, гранатами та шпінелями) верхньоман­тій. походження, алмазу як рідкіс. акцесорію. Існують осн. (різ­новиди: рихтеритовий, ортокла­зовий, склуватий) і ультраосн. (олівін-діопсидовий: рихтеритовий, ортоклазовий; олівін-флогопітовий: тетраферифлогопітовий, ортоклазовий) Л. Усі вони належать до ультракалієвих порід, характеризуються ви­сокою співвідносністю K2O/Na2O (більше трьох), вмістом Rb, Sr, Nb, Pb, Th, U і легких елементів групи рідкіс. земель. Склад осн. олівін-діопсид-флогопітового Л. (у %): олівін (10–25), діопсид (18–32), флогопіт (10–30), скло (псевдолейцит і ортоклаз; 7–30), лужний амфібол (до 5); ультраосн. олівін-діопсидового: олівін (20–40), діопсид (10–27), фло­гопіт (10–25), лейцит (до 10), лужний амфібол (до 5), ортоклаз; ультраосн. олівін-флогопітового: олівін (20–40), флогопіт (5–30), діопсид (до 5), лейцит (або псевдолейцит; до 2). Провінції Л. відомі тільки на континентах зі зрілою континент. земною ко­рою, на крайових ділянках давніх платформ з архей. або протерозой. фундаментом, які були залучені до неотектоніч. рифто­ген. рухів у фанерозої під впливом складчастих поясів, що до них примикають. Найбільші поклади Л. з вмістом ювелір. алмазів розташ. у Зх. Австралії (з родовища Арґайл видобувають для ювелір. пром-сті рідкісні мі­нерали червоного кольору, 5 карат на 1 т), переважно технічних – у Бразилії, РФ (Кольс. п-ів, Карелія). Алмаз з Л. за морфол. особливостями та набором включень схожий з алмазом з кімберлітів. Остан. часом лам­проїт. магма, як і кімберлітова, розглядається вченими як транс­портер при доставці алмазу з глибин. зон Землі на поверхню. Оскільки трубки олівін. і лейцит. Л. знайдено побл. м. Кімберлі (Пд.-Афр. Респ.), де вже давно були відомі типові кімберліт. трубки, дайки та сілли, нині актуальною є проблема вивчення взаємозв’язку Л. і кімберлітів. Вирішення низки генет. проблем у цьому та ін. напрямах лам­проїт. мінералогії та петрології у майбутньому дозволять розробити чіткі критерії пошуків і оцінювання алмазонос. Л. у різних регіонах світу та прогнозувати знахідки цих тіл на ін. територіях. В Україні у Добрудж. мінералог. провінції серед териген. і карбонатно-вапняк. порід девону на глиб. 1,6–3,0 км розкрито малопотужні дайки або сілли олівіновміс. Л. (Г. Єре­менко, В. Андреєв, 2000). У Жи­томир. мінералог. р-ні хромшпінеліди належать до високохромистих різновидів, типоморф­них для кімберліт. і лампроїт. асоціацій.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016