ЛАНГЕМА́К Георгій Еріхович (26. 06(08. 07), за ін. даними — 08(20). 07. 1898, м. Старобільськ Харків. губ., нині Луган. обл. — 11. 01. 1938, Москва) — кон­структор ракетної техніки. Герой Соц. Праці (1991, посмертно). У 1916 закін. Єлисаветгр. гімназію (нині Кірово­град) і вступив на філол. факультет Петрогр. університету (нині С.-Пе­тербург), однак восени того ж року мобілізов. до рос. армії. Навч. у офіцер. артилер. класах, служив у частинах берегової оборони Фін­ської затоки Балт. моря. Потрапив у нім. полон. Після укладе­н­ня Брест. мирного договору 1918 звільнений, демобілізов. і повернувся до Єлисавет­града. За­рах. на істор.-філол. факультет Новорос. університету в Одесі, але на навч. не зʼявився (за деякими даними, пере­бував на військ. службі в армії Української Держави геть­мана П. Скоропадського). 1919 за офіцер. мобілізацією призва­ний до Червоної армії. Командував артилер. під­роз­ділами у Кронштадт. фортеці побл. Петро­града. Під час Кронштадт. пов­ста­н­ня 1921 заарешт. пов­сталими та засудж. до роз­стрілу, звільнений після придуше­н­ня пов­ста­н­ня. 1920 вступив до ВКП(б), 1922 виключений і знятий із парт. обліку за вінча­н­ня у церкві. Закін. Військ.-тех. академію Червоної армії (Ленін­град, нині С.-Пе­тербург, 1928). Від­тоді працював у Газодинам. лаб. (Ленін­град): від 1930 — завідувач від­ділу порохових ракет; 1933 — зав. Ленінгр. від­ділу, від 1934 — за­ступник директора з наук. частини, водночас від 1935 — голова тех. ради Ре­актив. НДІ (Москва). Під без­посеред. керівництвом та за учас­ті Л. роз­роблено низку ре­актив. снарядів різноманіт. калібрів, при­знач. для запусків із землі, військ. кораблів і літаків, зокрема РС-82 і -132, згодом викори­станих для створе­н­ня ре­актив. мінометів, ві­домих під на­звою «Катюша» (його вважають спів­автором цього виду зброї). За­провадив у наук. обіг термін «космонавтика», термінологію для ре­актив. техніки. Спів­автор праці «Ракеты, их устройство и применение» (Москва; Ленин­град, 1935). У листах до К. Ціолковського роз­мірковував про можливість викори­ста­н­ня ракет у мирних цілях. 2 листопада 1937 заарешт., 11 січня 1938 за звинуваче­н­нями в шкідництві та участі у антирад. терорист. організації засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1955. Імʼям Л. на­звано кратер на зворот. боці Місяця (1967), на колиш. приміщен­ні гімназії у Кірово­граді йому встановлено ме­мор. дошку.