Лангемак Георгій Еріхович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лангемак Георгій Еріхович

ЛАНГЕМА́К Георгій Еріхович (26. 06(08. 07), за ін. даними – 08(20). 07. 1898, м. Старобільськ Харків. губ., нині Луган. обл. – 11. 01. 1938, Москва) – конструктор ракетної техніки. Герой Соц. Праці (1991, посмертно). У 1916 закін. Єлисаветгр. г-зію (нині Кіровоград) і вступив на філол. ф-т Петрогр. ун-ту (нині С.-Пе­тербург), однак восени того ж року мобілізов. до рос. армії. Навч. у офіцер. артилер. класах, служив у частинах берегової оборони Фін­ської затоки Балт. моря. Потрапив у нім. полон. Після укладення Брест. мирного договору 1918 звільнений, демобілізов. і повернувся до Єлисаветграда. За­рах. на істор.-філол. ф-т Новорос. ун-ту в Одесі, але на навч. не з’явився (за деякими даними, перебував на військ. службі в армії Української Держави геть­мана П. Скоропадського). 1919 за офіцер. мобілізацією призва­ний до Червоної армії. Командував артилер. підрозділами у Кронштадт. фортеці побл. Петрограда. Під час Кронштадт. повстання 1921 заарешт. повсталими та засудж. до розстрілу, звільнений після придушення повстання. 1920 вступив до ВКП(б), 1922 виключений і знятий із парт. обліку за вінчання у церкві. Закін. Військ.-тех. академію Червоної армії (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1928). Відтоді працював у Газодинам. лаб. (Ленінград): від 1930 – зав. відділу порохових ракет; 1933 – зав. Ленінгр. відділу, від 1934 – заст. дир. з наук. частини, водночас від 1935 – голова тех. ради Реактив. НДІ (Москва). Під безпосеред. кер-вом та за учас­ті Л. розроблено низку реактив. снарядів різноманіт. калібрів, признач. для запусків із землі, військ. кораблів і літаків, зокрема РС-82 і -132, згодом використаних для створення реактив. мінометів, відомих під назвою «Катюша» (його вважають співавтором цього виду зброї). Запровадив у наук. обіг термін «космонавтика», термінологію для реактив. техніки. Співавтор праці «Ракеты, их устройство и применение» (Москва; Ленинград, 1935). У листах до К. Ціолковського розмірковував про можливість використання ракет у мирних цілях. 2 листопада 1937 заарешт., 11 січня 1938 за звинуваченнями в шкідництві та участі у антирад. терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1955. Ім’ям Л. названо кратер на зворот. боці Місяця (1967), на колиш. приміщенні г-зії у Кіровограді йому встановлено ме­мор. дошку.

Літ.: Бонфельд С. М. К переписке Г. Э. Лангемака с К. Э. Циолковским // Тр. XVIII чтений К. Э. Циолковского. Калуга. Москва, 1986; Його ж. Классический труд по ракетной технике // Очерки по истории естествознания и техники. Вып. 39. К., 1991; Сандул В. О. Творець переможної зброї: Життя і творчість Г. Лангемака // День. 2005, 8 лип.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016