Лангман Аркадій Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лангман Аркадій Якович

ЛА́НГМАН Аркадій Якович (31. 10. 1886, Харків – 1968, Москва) – архітектор. Закін. Вище тех. уч-ще у Відні (1911), диплом якого 1913 підтвердив у С.-Петербур. ін-ті цивіл. інж. Працював 1911–13 у С.-Петербурзі, 1913–16 – у Харкові, 1916–21 – у Полтаві. Від 1922 – у Москві: архітектор об’єдн. «Стандартбуд», від 1927 – гол. архітектор проект. орг-ції «Буддімбюро». Проектував переважно у стильових формах конструктивізму. Брав участь у спорудженні Кашир. ДРЕС (1922, нині Моск. обл.) та павільйону Центр. упр. ліс. пром-сті на Все­рос. с.-г. і кустарно-пром. виставці (1923, разом з С. Ґрузен­бергом). Серед реаліз. проектів – Миргород. курорт (нині Полтав. обл.; 1915–16), Нар. дім ім. В. Короленка у Полтаві (1922–23, нині середня школа №10), житл. будинки у Милютин. провулку, № 9 (1923), на проспекті Миру, № 46а (1927–28), на вул. Велика Луб’янка (належав спорт. т-ву «Динамо»; 1928–31, керував буд-вом), у Великому Златоустин. провулку, № 3 (1934), № 5 (1935; обидва – разом з Л. Чериковером), у Малому Лев­шин. провулку, № 14/9 (1947; у ньому у 1940–60-х рр. мешкали фахівці у галузі буд-ва й архітектори, зокрема й Л.), у Орнекова провулку, № 8 (1951, разом з Л. Лоповоком), будинок Держ­торгу (1925, у складі автор. колек­тиву), стадіон «Динамо» (1927–28, разом з Л. Чериковером), будівля казарм у Великому Кисельному провулку, № 14 (1927), будівля Наркомату внутр. справ (1928–33, разом з І. Безруковим), будівля Ради Праці та Обо­рони (1932–35, за участі С. Сер­гієвського та М. Мезьєра; нині Держ. дума РФ) у Москві, будинок Будбюро у с. Болшово (нині у межах м. Корольов Моск. обл.; 1928, у 2015 знесено), громад. корпус Болшов. труд. комуни ОГПУ (1930; обидва – разом з Л. Чериковером), санаторій у м. Сочі (Краснодар. край, РФ; 1933).

Пр.: Архитектура и строительство Дома СНК СССР. Москва, 1940.

І. М. Лаврентьєв

Стаття оновлена: 2016