Ланґбейніт

ЛАНҐБЕЙНІ́Т (на­званий на честь нім. хіміка А. Ланґбейна) — рідкісний мінерал, сульфат калію та магнію острівної будови. Л. уперше ви­ділив 1891 нім. мінералог С. Цук­швердт. Формула: K₂Mg₂[SO₄]₃. Містить (у %): K₂O — 22,70; MgO — 19,42; SO₃ — 57,88. Часто Mg заміщується Ca. Має кубічну син­гонію та пентагон-тритетраедричну симетрію; форми виділе­н­ня: ниркоподібні маси та роз­сіяні зерна в соляних родовищах, які утворюють пласти, рідко у ви­гляді кри­сталів. Спайність від­сутня. Густина 2,83; твер­дість 3–4. Без­барвний, про­зорий, іноді жовтуватий, рожевуватий, червонуватий, фіолетовий або сірий; блиск сильний скляний; злам раковистий; ізотропний. Зу­стрічається в соляних калій. родовищах разом з галітом, сильвіном та ін. Осн. поклади знаходяться в Україні (Стебниц.-Трускавец. мінералог. р-н, Львів. обл.; Калус. мінералог. р-н, Івано-Фр. обл.; побл. міст Словʼяногірськ і Словʼянськ Донец. обл.), Німеч­чині, Австрії, Індії та США.