ЛА́НҐЕ Тор-Неве (Lange Tor Næve; 09. 04. 1851, Копенгаґен — 22. 02. 1915, с. Нападівка, нині Липовец. р-ну Вінн. обл., пере­похов. у Копенгаґені) — данський письмен­ник, пере­кладач, літературо­знавець. Закін. Копенгаґен. університет (1874). Дебютував 1872 у колект. зб. «Vers og prosa fra yngre forfattere» («Поезія і проза від молодих письмен­ників»), опублікувавши під псевд. Еббе Мунк перекл. елегій Мелеагра та віршів Г. Гайне. 1874 у колект. зб. «Euterpe» («Евтерпа») опубл. пере­клади поезій з лат., давньогрец., -італ., -франц., іспан., нім., гол­ланд., шотланд., ісланд. та рос. мов. У квітні 1875 у складі групи викладачів класич. мов за­прош. до Росії. Від 1876 — проф. Лазарев. ін­ституту сх. мов, водночас від 1886 — консул Данії у Москві. 1878 у Копенгаґені опубл. зб. «Nogle fol­kevіser, oversætte og efterlіgnede» («Кілька народних пісень, пере­клади і пере­співи»), у якій на­­друкував 6 укр. нар. пісень («Ой не світи, місяченьку», «Ой вийду я на долину» та ін.). Активно подорожував по Рос. імперії, публікував дорожні нариси у дан. періодиці, які 1882 ви­йшли окремою кн. «Fra Rusland. Skіl­drіnger og stemnіnger» («З Росії. Описи і враже­н­ня»). Проз. текс­ти доповнені кількома оригін. віршами та перекл. автора, зокрема укр. пісні «Ой зійди, зійди ти, зіронько та вечірняя». В одному із нарисів описується тодіш. Київ. 1888 Л. пере­клав дан. мовою «Слово о полку Ігоревім» («Kvadet om Іgors fylke»), щоправда, дещо скоротивши оригінал. 1894 він подав у Копенгаґен. університет дис. про творчість О. Толстого на здобу­т­тя ступ. д-ра, однак за резолюцією короля був звільнений від усного захисту. Того ж року її видали як моно­графію «Grev Alexіej Tolstoj» («Граф Олексій Тол­стой»). 1896 ви­йшла зб. «Sarnіza» («Зірниця»), до якої уві­йшли пере­кладені з укр. оповіда­н­ня Марка Вовчка «Грицько» та «Максим Гримач» і повість Є. Гребінки «Анастасія», 1902 — поет. зб. «Fjerne melodіer» («Далекі мелодії»), де пере­важають словʼян. нар. пісні, серед яких пріоритет від­дано укр. нар. пісням, їх нараховується 25. Загалом Л. опублікував дан. мо­вою 46 укр. нар. пісень, з них 26 у Данії були покладені на музику. Багато пере­клав антич. поет. та драм. класики. Від 1906, після від­ставки з посади консула, залишив викла­да­н­ня в ін­ституті і пере­їхав в успадков. дружиною Н. Протопоповою маєток у Нападівці, де мешкав до кінця жит­тя. Твори Л. пере­кладали О. Се­нюк, В. Мельник.