Ланґіт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ланґіт

ЛАНҐІ́Т (названий на честь австр. кристалофізика В. фон Ланґа) – рідкісний мінерал, водний гідроксосульфат міді. Л. був відкритий у пд.-зх. частині Англії, побл. м. Сент-Джаст (графство Корнуолл, Велика Британія), термін увів 1864 англ. геолог Н.-С. Ма­скелайн. Формула: Cu4(SO4)(OH)6·2H2O. Містить бл. 52 % Cu. Має моноклінну сингонію та моноклінно-пінакоїдал. симетрію. У Л. та його модифікацій – роуволфіту та познякіту – ідентич. хім. склад, вони вирізняються будовою кристалів і оптич. властивостями. Фор­ми виділення: дрібні, пластинчасті або видовжені кристали; агрегати: фіброзні кірки пластинчастих кристалів, пухкі землисті; характерні псевдогексонал. двій­ники. Злом нерівний; досконала спайність в одному напрямі. Густина 3,48–3,5; твер­дість 2,5–3. Колір від голубувато-зеленого до яскраво-синього; напівпрозорий; блиск скляний, у дрібнокристаліч. кірок – шовковистий; риска голуба; з чітким плеохроїзмом від жовтувато-голубого до небесно-синього. Є вторин. мінералом, утворюється під час окиснення халькозину, халькопіриту, ковеліну та ін. сульфідів міді. Асоціюється з анлезитом, лінаритом, брошантитом. Великі крис­тали виявлено у Намібії, Ірландії, Словаччині, США, Чилі, Японії, Болівії, Канаді, Австралії. В Україні Л. знайдено протягом остан. десятиліття (у субпровінції Рівнин. Криму Крим. міне­ралог. провінції, Пн. Курців. каменоломня).

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016