ЛАНҐІ́Т (на­званий на честь австр. кри­сталофізика В. фон Ланґа) — рідкісний мінерал, водний гідроксосульфат міді. Л. був від­критий у пд.-зх. частині Англії, побл. м. Сент-Джаст (графство Корнуолл, Велика Британія), термін увів 1864 англ. геолог Н.-С. Ма­скелайн. Формула: Cu4(SO4)(OH)6·2H2O. Містить бл. 52 % Cu. Має моноклін­ну сингонію та моноклін­но-пінакоїдал. симетрію. У Л. та його модифікацій — роуволфіту та познякіту — ідентич. хім. склад, вони вирізняються будовою кри­сталів і оптич. властивостями. Фор­ми виділе­н­ня: дрібні, пластинчасті або видовжені кри­стали; агрегати: фіброзні кірки пластинчастих кри­сталів, пухкі землисті; характерні псевдогексонал. двій­ники. Злом нерівний; досконала спайність в одному напрямі. Густина 3,48–3,5; твер­дість 2,5–3. Колір від голубувато-зеленого до яскраво-синього; напів­про­зорий; блиск скляний, у дрібнокри­сталіч. кірок — шовковистий; риска голуба; з чітким плеохроїзмом від жовтувато-голубого до небесно-синього. Є вторин. мінералом, утворюється під час окисне­н­ня халькозину, халькопіриту, ковеліну та ін. сульфідів міді. Асоціюється з анлезитом, лінаритом, брошантитом. Великі крис­тали виявлено у Намібії, Ірландії, Словач­чині, США, Чилі, Японії, Болівії, Канаді, Австралії. В Україні Л. зна­йдено протягом остан. десятилі­т­тя (у суб­провінції Рівнин. Криму Крим. міне­ралог. провінції, Пн. Курців. каменоломня).