Корунд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корунд

КОРУ́НД (мовою гінді курунда, від санскриту курувінда – рубін) – мінерал класу оксидів і гідроксидів. Оксид алюмінію шаруватої будови Al2O3. Містить (%): Al – 52,91; O – 47,09. Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si. Сингонія тригональна. Густина 4, твердість 9. Синювато- або жовтувато-сіро­­го кольору. Прозорі різновиди забарвлені в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (сх. топаз) та ін. кольори. Риси не дає. Блиск скляний. Є дорогоцінним каменем. Утворюється в граніт. пегматитах у зв’язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматич. комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. К. – поліген. мінерал. Акцесор. К. приурочений до магматич. порід, їх пегматитів і лапрофірів (Хібіни та Ільмен. гори, РФ; Могоу, М’янма та ін.). Вкраплення К. (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія). Пневматоліто-гідротер­­мал. родовища К., пов’язані зі скарнованими мармурами, корунд. плагіоклазитами та слюдитами, проявляються в ультра­­базитах і кальцифірах (Могоу, М’янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища К. пов’язані з високоглиноземистими ґнейсами й амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, М’ян­­ми). Великі родовища абразив. К. приурочені до вторин. кварцитів (Семізбуги, Казахстан). В Україні є в межах УЩ. Освоєно вироб-во штуч. К. (отримують унаслідок терміч. оброблення різноманіт. високоглинозем. си­­ровини). Штуч. К. і непрозорі від­­міни природ. К. використовують як абразив. матеріал, зокрема з них виготовляють різал. диски та шліфувал.-різал. машини. Зі штуч. К. раніше виробляли корунд. голки (замість дорогих алмазних) – для відтворення запису грамплатівок у електропрогравачах і радіолах.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2014