Ландкоф Наум Самійлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ландкоф Наум Самійлович

ЛАНДКО́Ф Наум Самійлович (20. 01. 1915, Харків – ?) – математик. Син С. Ландкофа. Д-р фіз.-мат. н. (1967), проф. (1968). Закін. Хар­ків. ун-т (1937), де від 1940 й пра­цював: доц., від 1968 – проф. каф. теорії функцій. Згодом – проф., зав. каф. математики Хар­ків. військ. інж. академії ППО; 1978–85 – зав. каф. вищої математики Ростов. інж.-буд. ін-ту (РФ). Відтоді – у м. Беєр-Шева (Ізраїль). Наук. дослідж.: теорія функцій комплекс. змінної та диференціал. рівнянь з частин. похідними, зокрема теорії потенціалу та пов’язаних з нею питань про наближення неперерв. функцій гармоніч. функціями. Знайшов узагальнення да­них результатів М. Келдиша та М. Лаврентьєва, дослідив множину іррегуляр. точок узагальненої задачі Діріхле.

Пр.: О разрешимости обобщенной задачи Дирихле // Изв. АН СССР. Сер. Математика. 1947. Т. 11; Апроксимация непрерывных функций гармоническими // Матем. сб. 1949. Т. 25; О преобразовании Фурье некоторых классов обобщенных функций // Докл. АН СССР. 1962. Т. 147; Основы современной теории потенциала. Москва, 1966; Введе­ние в теорию вероятностей. Х., 1968.

Літ.: Рыжий В. С. Из истории механико-математического факультета Харьковского университета. Х., 2014.

В. О. Добровольський, В. С. Рижий

Стаття оновлена: 2016