Ландкоф Самуїл Наумович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ландкоф Самуїл Наумович

ЛАНДКО́Ф Самуїл Наумович (06(18). 01. 1887, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 30. 09. 1970, Харків) – правознавець. Батько Н. Ландкофа. Д-р юрид. н. (1949), проф. (1926). Закін. Харків. ун-т (1919). Працював у Харків. ін-ті нар. госп-ва (1920–30); у 1930–38 – декан торг. ф-ту Харків. фінанс.-екон. ін-ту; 1938–59 (з перер­вою) – зав. каф. цивіл. права Київ. ун-ту; на евакуації 1942–44 – зав. каф. теорії та історії права Об’єднаного укр. ун-ту в м. Кзил-Орда (Казахстан); від 1959 – проф. каф. правових дисциплін Київ. ін-ту нар. госп-ва; 1970 – проф.-консультант Харків. юрид. ін-ту. Досліджував проблеми правового регулювання госп. діяльності, винахідниц., патент. й автор. права, торг. права іноз. країн.

Пр.: Торговые сделки. Х., 1926; Проб­лемы развития современного акционерного права. Х., 1927; Субъекты прав. Москва, 1928; Договор контокоррента. Х., 1931; Хозяйственно-административное право. Х., 1931; Изобретательство в СССР. Х., 1932; 1935; 1937; К., 1940; Основи цивільного права: Підруч. К., 1941; Лекції з основ цивільного права. К., 1960; Основы советского изобретательского права. К., 1961; Киноавторское право. К., 1963.

М. І. Панов

Стаття оновлена: 2016