Лановенко Петро Климентійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лановенко Петро Климентійович

ЛАНОВЕ́НКО Петро Климентійович (08(21). 05. 1905, Тифліс, нині Тбілісі – 14. 12. 1982, Київ) – письменник. Бать­ко Ігоря та Олега Лановенків. Чл. СПУ (1972). Закін. Уман. с.-г. ін-т (нині Черкас. обл., 1926). Працював агрономом, був на парт. роботі, заст. Міністра с. госп-ва УРСР (від 1972). Писав укр. та рос. мовами. Автор романів «Цвяхи» (Х.; К., 1931), «Превосходная должность» (1959), «Невмирущий хліб» (1966; 1981), «У всякого своя доля» (1970), «Меж крутых берегов» (1982), повісті «Первоцвіт» (1974), зб. оповідань «Краса людська» (1961; усі – Київ) та ін. Осн. тематика – життя укр. села. Опублікував низку художньо-публіцист. нарисів, статей у періодиці.

Літ.: Моторний О. Вимогливість до себе // Вітчизна. 1973. № 2; Савчук О. Петрові Лановенку – 75 // ЛУ. 1980, 23 трав.

В. А. Бурбела

Стаття оновлена: 2016