Лановецький район

ЛАНОВЕ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Тернопіль­ської області. Межує з Шумським, Збараз. і Під­волочис. р-нами Терноп. обл. та Білогір. і Теофіпол. р-нами Хмельн. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 25 квітня 1943 нацисти вбили 1617 мешканців с. Молотків. Загалом вони закатували бл. 5 тис. жит. Лановеч­чини. На фронтах 2-ї світової війни у складі рад. армії з Л. р. воювало 5376 осіб, з них 1893 загинуло. До серед. 1950-х рр. на тер. р-ну вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За звʼя­зок з оунів. під­пі­л­лям більшов. влада ре­пресувала 1759 жит., з них 728 були увʼязнені. Із 758-ми лановец. пов­станців загинуло 502. Площа 632 км². За пере­писом 2001, насел. становило 33 188 осіб (складає 92,1 % до 1989), станом на 1 січня 2015 — 29 842 особи (пере­важно українці). У складі Л. р. — м. Ланівці та 52 сільс. насел. пункти. Лежить у межах Подільської височини. Найвища точка — побл. с. Шили (362 м над р. м.). Поверх­ня — під­вищена платоподібна лесова рівнина з чергува­н­ням плоско- та пологохвилястих ділянок, нахилена на Пн. і Пн. Сх. Протікають р. Горинь (у межах р-ну — 28 км) з притоками Горинка (оби­дві — з Пн. Зх. на Пн. Сх.) та Жирак (із Зх. на Пн. Сх.). У Жирак в Ланівцях впадають Жердя та Буглівка, побл. с. Мала Білка — Білка та Свинорийка. Створ. 37 ставків (заг. пл. 980 га), на Горині — Борсуківське (426 га) та Перед­мірське водо­сховища. Роз­ві­дано поклади торфу, вапняків, піску, глини, крейди. 67,4 % пл. р-ну — під глибокими мало-гумус. чорноземами, 27,1 % — під опідзоленими, темно-сірими опідзоленими, решта — лучними, болотними та ясно-сірими лісовими ґрунтами. Охороняються 20 заповід. обʼєктів місц. значе­н­ня (282 га): 4 ботан. і 1 заг.-зоол. заказники, 6 ботан., 3 гідрол., 2 геол. памʼятки природи, 2 ур­очища, Лановец. зоо­ботан. сад, Бережан. парк-па­мʼятка садово-парк. мистецтва. Осн. напрями с. господарства: у рослин­ництві (у структурі валової продукції складає 66,9 %) — вирощува­н­ня зерн. культур і цукр. буряків, у тварин­ництві (33,1 %) — мʼясо-молочне скотарство. Пл. с.-г. угідь 53,7 тис. га, з них орних земель — 44,1 тис. га. С.-г. ви­роб-вом за­ймаються 25 під­приємств, з них найбільші діють у селах Білозірка, Борсуки та Буглів. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Екс­плуатац. довж. залізнич. колій 32 км, автомоб. доріг — 245,1 км. У Л. р. — 35 заг.-осв. шкіл (10 — середніх, 16 — не­повних середніх, 9 — початкових), філія Збараз. ПТУ № 31, муз. школа, 31 до­шкіл. заклад, ДЮСШ; 10 Будинків культури, 24 клуби, 45 б-к; Мемор. музей «Молотківська трагедія»; рай. лікарня, 34 фельдшер.-акушер. пункти, 11 амбулаторій; від­діл. 6-ти бан­ків. Виходить г. «Голос Лановеч­чини». Зва­н­ня «народний» присвоєно 13 самодіял. колективам, зокрема хор. капелі «Во­линь», хорам сіл Борсуки та Якимівці, фольклорно-етногр. ансамблю рай. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ КП — 47, УПЦ МП — 4, УАПЦ — 3, УГКЦ –1, християн віри євангельської — 21, євангел. християн-баптистів — 1, адвентистів сьомого дня — 1, свідків Єгови — 1. У р-ні виявлено 58 памʼяток археології, які від­носяться до палеоліту (1989 від­крито стратифік. ран­ньопалеоліт. поселе­н­ня Буглів), ран­ньої бронзи, черняхів. культури та давньорус. часу. 25 квіт­ня 1512 побл. с. Лопушне 25-ти­сячне військо крим. хана Менґлі-Ґірея за­знало поразки від 6-тисяч. війська князя К. Острозького. Памʼятки архітектури: церк­ви св. Юрія у с. Бережанка (16 ст.), Різдва Пресвятої Богородиці у с. Ванжулів (1750), с. Вишгородок (1843) та с. Кутиска (1784), св. Івана Богосло­ва у с. Жуківці (1874), Воскресенська у с. Лопушне (1850), св. Юрія у с. Молотків (1784), Казан. Божої Мате­рі у с. Нападівка (1724), св. Миколая у с. Печірна (1759), Трої­цька у с. Татаринці (серед. 18 ст., 1871). У Л. р. встановлено 64 памʼятники та памʼят. знаки. Се­ред видат. уродженців — Герої України — фахівці у галузі агро­пром. виробництва О. Крижовачук (с. Карначівка) і В. Петринюк (с. Огризківці); дійс. чл. НТШ — військ. і громад.-політ. діяч П. Шан­­друк (с. Борсуки), астрофізик І. Климишин (с. Кутис­ка) і літературо­знавець, фоль­к­лорист Т. Комаринець (с. Перед­мірка); брати — фахівець у галузі землероб. механіки, чл.-кор. НААНУ Володимир і театро­знавець, засл. діяч мистецтв України Петро Кравчуки (с. Плиска), фа­хівець у галузі електрифікації пром. під­приємств Д. Дудюк (с. Ориш­ківці), історик К. Кондратюк (с. На­падівка), славіст, історик Церкви Ю. Мулик-Луцик (с. Татаринці), брати фахівець у галузі компʼютер. наук Микола та фізик Степан При­ймаки (с. Москалівка), математик, фахівець у галузі компʼютер. наук Ф. Со­пронюк (с. Осники), літературо­знавець, письмен­ник Г. Штонь (с. Вербовець), лікарі, громад. діячі Р. Бучок (с. Бережанка) і В. Зайцев (с. Вербовець); громад. і культ.-осв. діяч М. Черкавський (с. Якимівці); письмен­ники С. Бу­няк (с. Грибова), К. Куцюк-Кочин­ський (с. Якимівці), Б. Мельничук (с. Молотків), Т. Сергійчук (с. Борщівка), В. Фольварочний (с. Нападівка); архітектор М. Ко­шло (с. Перед­мірка); живописець, графік, майстер кераміки, нар. художник України І. Мар­чук (с. Москалівка), скульптор Г. Басюк (с. Синівці), графік, жи­вописець І. Гаврилюк (с. Буглів), живописець І. Гуменюк (с. Ванжулів); актор, спів­ак, нар. арт. УРСР О. Гринько (с. Грибова), актриса, нар. арт. України Є. Се­ребрякова (с. Москалівка), актор, поет-гуморист, засл. арт. України А. Демчук (с. Михайлівка); композитор, музико­знавець, хор. диригент М. Маліборський (с. Виш­городок); військовик, Ге­рой Рад. Союзу Я. Горошко (с. Борщівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю