Лановецький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лановецький район

ЛАНОВЕ́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Тернопіль­ської області. Межує з Шумським, Збараз. і Підволочис. р-нами Терноп. обл. та Білогір. і Теофіпол. р-нами Хмельн. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 25 квітня 1943 нацисти вбили 1617 мешканців с. Молотків. Загалом вони закатували бл. 5 тис. жит. Лановеччини. На фронтах 2-ї світ. війни у складі рад. армії з Л. р. воювало 5376 осіб, з них 1893 загинуло. До серед. 1950-х рр. на тер. р-ну вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. За зв’я­зок з оунів. підпіллям більшов. влада репресувала 1759 жит., з них 728 були ув’язнені. Із 758-ми лановец. повстанців загинуло 502. Пл. 632 км2. За переписом 2001, насел. становило 33 188 осіб (складає 92,1 % до 1989), станом на 1 січня 2015 – 29 842 особи (переважно українці). У складі Л. р. – м. Ланівці та 52 сільс. насел. пункти. Лежить у межах Подільської височини. Найвища точка – побл. с. Шили (362 м над р. м.). Поверхня – підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, нахилена на Пн. і Пн. Сх. Протікають р. Горинь (у межах р-ну – 28 км) з притоками Горинка (оби­дві – з Пн. Зх. на Пн. Сх.) та Жирак (із Зх. на Пн. Сх.). У Жирак в Ланівцях впадають Жердя та Буглівка, побл. с. Мала Білка – Білка та Свинорийка. Створ. 37 ставків (заг. пл. 980 га), на Горині – Борсуківське (426 га) та Передмірське водосховища. Розвідано поклади торфу, вапняків, піску, глини, крейди. 67,4 % пл. р-ну – під глибокими мало-гумус. чорноземами, 27,1 % – під опідзоленими, темно-сірими опідзоленими, решта – лучними, болотними та ясно-сірими лісовими ґрунтами. Охороняються 20 заповід. об’єктів місц. значення (282 га): 4 ботан. і 1 заг.-зоол. заказники, 6 ботан., 3 гідрол., 2 геол. пам’ятки природи, 2 урочища, Лановец. зоо­ботан. сад, Бережан. парк-па­м’ятка садово-парк. мист-ва. Осн. напрями с. госп-ва: у рослинництві (у структурі валової продукції складає 66,9 %) – вирощування зерн. культур і цукр. буряків, у тваринництві (33,1 %) – м’ясо-молочне скотарство. Пл. с.-г. угідь 53,7 тис. га, з них орних земель – 44,1 тис. га. С.-г. ви­роб-вом займаються 25 підпр-в, з них найбільші діють у селах Білозірка, Борсуки та Буглів. Гол. пром. підпр-ва розташ. у райцентрі. Експлуатац. довж. залізнич. колій 32 км, автомоб. доріг – 245,1 км. У Л. р. – 35 заг.-осв. шкіл (10 – середніх, 16 – не­повних середніх, 9 – початкових), філія Збараз. ПТУ № 31, муз. школа, 31 дошкіл. заклад, ДЮСШ; 10 Будинків культури, 24 клуби, 45 б-к; Мемор. музей «Молотківська трагедія»; рай. лікарня, 34 фельдшер.-акушер. пункти, 11 амбулаторій; відділ. 6-ти бан­ків. Виходить г. «Голос Лановеччини». Звання «народний» присвоєно 13 самодіял. колективам, зокрема хор. капелі «Во­линь», хорам сіл Борсуки та Якимівці, фольклорно-етногр. ансамблю рай. Будинку культури. Реліг. громади: УПЦ КП – 47, УПЦ МП – 4, УАПЦ – 3, УГКЦ –1, християн віри євангельської – 21, євангел. християн-баптистів – 1, адвентистів сьомого дня – 1, свідків Єгови – 1. У р-ні виявлено 58 пам’яток археології, які відносяться до палеоліту (1989 відкрито стратифік. ранньопалеоліт. поселення Буглів), ранньої бронзи, черняхів. культури та давньорус. часу. 25 квіт­ня 1512 побл. с. Лопушне 25-ти­сячне військо крим. хана Менґлі-Ґірея зазнало поразки від 6-тисяч. війська князя К. Острозького. Пам’ятки арх-ри: церк­ви св. Юрія у с. Бережанка (16 ст.), Різдва Пресвятої Богородиці у с. Ванжулів (1750), с. Вишгородок (1843) та с. Кутиска (1784), св. Івана Богосло­ва у с. Жуківці (1874), Воскресенська у с. Лопушне (1850), св. Юрія у с. Молотків (1784), Казан. Божої Мате­рі у с. Нападівка (1724), св. Миколая у с. Печірна (1759), Трої­цька у с. Татаринці (серед. 18 ст., 1871). У Л. р. встановлено 64 пам’ятники та пам’ят. знаки. Се­ред видат. уродженців – Герої України – фахівці у галузі агропром. вироб-ва О. Крижовачук (с. Карначівка) і В. Петринюк (с. Огризківці); дійс. чл. НТШ – військ. і громад.-політ. діяч П. Шан­друк (с. Борсуки), астрофізик І. Климишин (с. Кутис­ка) і літературознавець, фоль­к­лорист Т. Комаринець (с. Передмірка); брати – фахівець у галузі землероб. механіки, чл.-кор. НААНУ Володимир і театрознавець, засл. діяч мист-в України Петро Кравчуки (с. Плиска), фа­хівець у галузі електрифікації пром. підпр-в Д. Дудюк (с. Ориш­ківці), історик К. Кондратюк (с. На­падівка), славіст, історик Церкви Ю. Мулик-Луцик (с. Татаринці), брати фахівець у галузі комп’ютер. наук Микола та фізик Степан Приймаки (с. Москалівка), математик, фахівець у галузі комп’ютер. наук Ф. Сопронюк (с. Осники), літературознавець, письменник Г. Штонь (с. Вербовець), лікарі, громад. діячі Р. Бучок (с. Бережанка) і В. Зайцев (с. Вербовець); громад. і культ.-осв. діяч М. Черкавський (с. Якимівці); письмен­ники С. Бу­няк (с. Грибова), К. Куцюк-Кочин­ський (с. Якимівці), Б. Мельничук (с. Молотків), Т. Сергійчук (с. Борщівка), В. Фольварочний (с. Нападівка); архітектор М. Ко­шло (с. Передмірка); живописець, графік, майстер кераміки, нар. художник України І. Мар­чук (с. Москалівка), скульптор Г. Басюк (с. Синівці), графік, жи­вописець І. Гаврилюк (с. Буглів), живописець І. Гуменюк (с. Ванжулів); актор, співак, нар. арт. УРСР О. Гринько (с. Грибова), актриса, нар. арт. України Є. Се­ребрякова (с. Москалівка), актор, поет-гуморист, засл. арт. України А. Демчук (с. Михайлівка); композитор, музикознавець, хор. диригент М. Маліборський (с. Виш­городок); військовик, Ге­рой Рад. Союзу Я. Горошко (с. Борщівка).

Літ.: Мельничук І. Г. Молотків: фотонарис. Л., 1986; Лан: Ланівеччина творча. Т., 2001; Новосад Є. Вербовець: Істор.-мемуар. нарис ХХ ст. Т., 2005; Кізілов В. А. Верещаки. Край дороги тополі на чатах…: Істор.-краєзн. нарис. Т., 2007; Лановеччина: події і люди у визвольній боротьбі ХХ століття. Книга пам’яті. Т., 2010; Історія Лановеччини: Істор.-краєзн. нарис. Т., 2011.

Т. І. Беля

Стаття оновлена: 2016