Лантаніт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лантаніт

ЛАНТАНІ́Т – мінерал, водний карбонат лан­тану, диспрозію та церію острівної будови. Л. уперше виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гей­дінґер. Формула: (La, Dy, Ce)2 [CO3]3·8H2O. Домішки: ітрій та ін. рідкісні землі. Містить (у %): La2O3 + Dy2O3 – 15,45; CO2 – 21,93; H2O – 23,92. Має ромбічну сингонію; досконалу спайність; форми виділення: тонкі пластинки, дрібнозернисті до землистих та лускуваті утворення. Густина 2,74; твердість 3,5. Колір безбарвний до білого, рожевий, жовтуватий; прозорий; полиск перламутровий. Є поширеним вторин. мінералом рідкіс. земель; утворюється за рахунок цериту, бастнезиту, ортиту та ін. рідкісноземел. мінералів. Осн. поклади знаходяться у Швеції, Ве­ликій Британії (Вельс), Канаді (провінція Квебек), США (шт. Вер­монт). Виявлено й в Україні.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Стаття оновлена: 2016