Ланчин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ланчин

ЛА́НЧИН – селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області. Знаходиться у передгір’ї Карпат, на лівому березі р. Прут (притока Дунаю), за 65 км від обл. центру, за 25 км від м. Коломия Івано-Фр. обл. та за 18 км від райцентру. Пл. 9,4 км2. За переписом 2001, насел. складало 8027 осіб, станом на січень 2015 – 8110 осіб. Залізнична станція. Тер. Л. заселена здавна, про що свідчать виявлена стоянка та знайдені кре­м’яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту. Насел. пункт засн. у період Київ. Русі. За твер­дженням С. Пушика, його названо на честь дочки угор. короля Бели І – Ілони (у літописах її іменували Ланкою), яка була одружена з засн. першої князів. галиц. династії Ростислави­чів – Ростиславом-Михайлом Володимировичом (1038–67). За ін. версіями, назва походить від виразу «лан чий» або від польс. слова łączyć – з’єднува­ти. Історію виникнення Л. також досліджували В. Грабовецький і П. Сіреджук. Від давньорус. часів жит. займалися солевар. промислом. Вони брали участь у повстанні під проводом Мухи 1480–92, Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. У околицях Л. у 1-й пол. 1740-х рр. діяли опришків. загони О. Довбуша. Після 1-го поділу Польщі 1772 відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1791 відкрито школу. 1904 В. Мицко організував тут осередок «Просвіти». У тому ж році було збудоване нове приміщення школи, яке збереглося донині. Під час 1-ї світ. вій­ни побл. Л. відбувалися запеклі бої. 1919–39 – знову у складі Польщі, від 1939 – УРСР. До 2-ї світ. вій­ни працював сільзавод. Значна кількість ланчинців зазнала сталін. репресій. Від липня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У боях за визволення Л. загинуло 120 рад. бійців, зокре­ма й Герой Рад. Союзу М. Лучок. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Від 1940 – смт. 1944–63 – райцентр. 1959 проживало 5,5 тис., 1970 – 5,7 тис. осіб. У Л. – 2 заг.-осв. і муз. школи, Будинок культури, Нар. дім, рай. і дит. б-ки, Центр дит. і юнац. творчості, лікарня. Реліг. громади: УПЦ КП (церква архангела Михаїла, 1922–25), УГКЦ (церква Зіслання Святого Духа, 1998). Серед видат. уродженців – Герой України, учасник Євромайдану В. Шеремет; письменник, перекладач, військовик Ю. Шкру­меляк (встановлено погруддя), письменник, фізик Р. Голіней, літературознавець, перекладач М. Гресько; архітектор В. Мартинюк; скульптор, живописець В. Андрушко, польс. художник С. Кшишталовський; перший кардинал УГКЦ М. Левицький (19 ст.). З Л. пов’язані життя та діяльність графіка Я. Оленюка.

Літ.: Надвірнянщина: Істор.-геогр. нарис. Надвірна, 1999; Голіней Р. Тисячолітній Ланчин // Слово Просвіти. 2007, 12–18 лип.

М. М. Іванюк

Стаття оновлена: 2016