Лань Наталія Петрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лань Наталія Петрівна

ЛАНЬ Наталія Петрівна (05. 09. 1959, Львів) – актриса. Дружина С. Гло­­ви. Засл. арт. України (2007). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1980; курс Б. Ставицького). Відтоді працювала до 1989 у ТЮГу ім. М. Горького; від 1990 – у Нац. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької (обидва – Львів). Л. – актриса лірико-драм. амплуа. Манера виконання вирізняється емоційністю, психологічністю, глибоким проникненням у сутність персонажів.

Ролі: Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Маруся («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Леся, Герміона («Орфеєве чудо», «Оргія» Лесі Українки), Настка («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Баронова («Мина Мазайло» М. Куліша), Марія («Неаполь – місто попелюшок» Н. Ковалик), Відьма, Синьйора Капулетті («Макбет», «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Мерседес («В’язень замку Іф» за А. Дюма), П’єретта («Вісім люблячих жінок» Р. Тома), Маґдалена («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Поллі («Полліанна» за Е. Портер), Клемен­тина («Завчасна паморозь» Р.-М. Рільке; диплом за кращу жін. роль Всеукр. театр. фестивалю жін. творчості ім. М. Зань­ковецької, Ніжин, 2010), Доротея («Чудова неділя для пікніка» Т. Вільямса), Айріс («Знак у вікні» за Л. Генсберрі).

М. А. Оверчук

Стаття оновлена: 2016