Лаос - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаос

ЛАО́С (Народна Демократична Республіка Лаос) – держава, що зна­ходиться в Південно-Східній Азії, у східній частині півострова Індокитай. На Пн. межує з Китаєм, на Сх. – з В’єтнамом, на Пд. – з Камбоджою, на Зх. – з Таїландом. Єдина країна Пд.-Сх. Азії, яка не має виходу до моря. Держ. кордон проходить переважно природ. межами – р. Меконґ, гірськими хребтами. Пл. 236,8 тис. км2 (83-є м. у світі). Насел. 6,9 млн осіб (2014, 103-є м. у світі). Густота насел. 30 осіб/км2. Етніч. склад: лао – 55 %, кхаму – 11 %, хмонг – 8 %. Проживають також ще понад 100 етніч. груп. Офіц. мови: лао, фран­цузька (поширена в уряді та сфері торгівлі). Остан. часом у багатьох навч. закладах вивчають й англій­ську. Реліг. склад насел.: буддис­ти – 67 %, християни – 1,5 %, представники ін. віросповідань та невіруючі – 31,5 %. Столиця – В’єнтьян (200 тис. осіб). Найбільші міста: Луангпхабанг (50 тис.), Саваннакхет (51 тис.), Паксе (45 тис.). Адм. поділ: 16 провінцій (140 р-нів, які, в свою чергу, складаються з 11 тис. ко­мун), столична префектура та особлива зона. Держ. устрій – унітарна держава. Форма держ. правління – парламентсько-пре­зидент. республіка. Глава держави – президент (від 2006 – Т. Саяньасон); вищий законодав. орган – Нац. збори у складі 109-ти осіб. Президент обирається стро­ком на 5 р. депутатами Нац. зборів. Правлячою і єдиною легальною в державі є Нар.-рев. партія Л. 1991 прийнято конституцію. Грош. одиниця – кіп. Л. – чл. ООН, Асоц. держав Пд.-Сх. Азії. Відлік історії Л. прийнято вести від 14 ст., коли утворилася держава Лансанґ Гомкгао («Королівство мільйона слонів і білого зонтика»). Тоді ж розпочалося розділення племен тао і лао. У 18 ст. лаос. королівство занепало та потрапило у залежність від тайської держави Сіам. Від 1893 Л. разом з В’єтнамом і Камбоджою був франц. протек­торатом і входив до складу Франц. Індокитаю. Під час 2-ї світ. вій­ни ці землі контролювали япон. війська. Від 1949 – незалежне королівство. 1960–75 в країні відбувалася громадян. вій­на. 1975 проголошено Лаос. Нар.-Демократ. Республіку. У 2-й пол. 20 ст. США намагалися зробити Л. аванпостом у холод. вій­ні проти Китаю, Пн. В’єтнаму і СРСР. Після розпаду СРСР країну підтримують міжнар. орг-ції і розвинені держави Європи, а також Японія і Австралія. Л. – переважно гірська країна. Хоча висота гір рідко сягає 2000 м, рельєф знач. мірою роз­членований, що ускладнює спо­лучення з державами-сусідами. Найвищі гори, що розташовані на Пн., складені гранітами, гнейсами та порізані глибокими ущелинами, якими протікають численні річки. Гірські хреб­ти чергуються з плато, складеними пісковиками та вапняками. На пн.-сх. межі знаходяться хребти Дендінь, Шамшао, Шусунгтяотяй, на пд.-сх. – гори Чіонгшон вис. до 2700 м, на зх. – хребет Луангпхабанг. Центр. частина Л. відома своїм плато Сіангкхуанг вис. бл. 1200 м, яке обрамлене вищими горами. На Пд. від нього знаходиться найвища гора країни Біа (2819 м). Гори Чіонгшон переходять у невисокі плато, які виступами обриваються до долини Меконґу. Найбільше за розміром базальт. плато Боловен із серед. вис. до 1200 м розташ. на край. Пд. кра­їни. Клімат субекваторіальний, мусонний. Виділяють 3 сезони: вологий спекотний – від травня до жовтня, сухий прохолодний – від листопада до лютого, спекотний сухий – в березні–квітні. Практично одночасно на всій тер. Л. бувають мусони. Схили гір Пн. Л. вкриті вічнозеленими субтропіч. лісами, що змінюються на вис. 1500 м мішаними (дуб, сосна, каштан). На плато Центр. і Пд. Л. переважають світ­лі мусонні листопадні ліси. Вологі тропічні ліси характерні для долин Пд. Л. і для Чіонгшон. гір. У незайманих лісах збереглися коштовні та рідкісні породи дерев: рожеве, чорне, сан­далове, залізне. Тикові ліси займають значну тер. на Пн.-Зх. Л., уздовж Меконґу; на плато Сіангкхуанг, Кхаммуан і Боловен росте стройова сосна. Крім коштов. деревини, ліси дають також лаки та смоли. Р-ни з незнач. кількістю опадів – Саваннакхетську долину та частково плато Сіангкхуанг і Боловен – покривають високотравні савани, появі яких сприяє випалювання лісу при перелоговому землеробстві. У Л. зустрічаються види тварин, характерні для тропіч. і помір. клімату. У лісах живуть кобри, пітони, папуги, павичі, слони, мавпи (гібони, ма­каки), тигри, мармурові пантери, тибетські ведмеді, у заростях пальм – пальмові куниці, у долинах і гірських ущелинах – болотні рисі. З великих копитних водяться дикі бики бантенг і гаял, кабани. Л. – аграрна країна, зайнятість насел. у с. госп-ві становить бл. 80 %. Від 1986 уряд заохочує приватну підприємниц. діяльність. 1988–2001 спостерігалися високі темпи екон. розвитку (бл. 7 % на рік), що знач. мірою були викликані початк. низькими показниками. Залізниці відсутні, система автодоріг у незадовіл. стані. Електропостачання стабільне лише в де­яких міських р-нах. Бл. 40 % насел. перебуває за межею бідності. Обсяг ВВП 2014 склав 18,76 млрд дол. США. У його структурі 53 % припадає на с. госп-во, 23 % – на пром-сть, 24 % – на сферу послуг. Найвизначніші турист. об’єкти: Сіпхандон (4 тис. о-вів), найширший у світі водоспад Кон на р. Меконґ, маршрут Бан Налан, Долина Глечиків, культур. ландшафт Тямпасак із кхмер. храмовим комплексом Ват Пху та довколиш. стародавніми поселеннями. Стародавня столиця королів. знаті – Луангпхабанг. 17 вересня 1992 у Києві Україна та Л. підписали протокол про встановлення дипломат. відносин і обмін дипломат. представ­ництвами на рівні посольств.

Літ.: Лаос: Справоч. Москва, 1994; Иоанесян С. И. Лаос в ХХ веке (экономи­ческое развитие). Москва, 2003; Индо­китай: Таиланд, Мьянма, Лаос, Вьетнам, Камбоджа: Путеводитель. Москва, 2006; A. Bush. Laos. 2011.

О. О. Бейдик

Стаття оновлена: 2016