Лапинський Євген Валентинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лапинський Євген Валентинович

ЛАПИ́НСЬКИЙ Євген Валентинович (23. 03. 1942, с. Красноє Загор’є Воронез. обл., РФ – 29. 09. 1999, Одеса) – волейболіст (нападник), тренер. М. сп. (1961), м. сп. міжнар. кл. (1966), засл. м. сп. СРСР (1967). Закін. Одес. пед. ін-т (1965). Чемпіон 19-х (Мехіко, 1968), бронз. призер 20-х (м. Мюнхен, Німеччина, 1972) Олімп. ігор. Бронз. призер чемпіонату світу (Прага, 1966). Чемпіон Європи (Стамбул, 1967; м. Мілан, Італія, 1971), Всесвіт. універсіади (Будапешт, 1965). Володар Кубка світу (1965, 1969) та Кубка СРСР (1976). Переможець Всесоюз. літньої Спартакіади ВЦРПС (1961), 4-ї Спартакіади народів СРСР (1967). Сріб. призер чемпіонату СРСР (1961). Багатораз. переможець чемпіонатів України. У списках 24-х найсильніших волейболістів СРСР – 7 разів. Чл. збір. команд України (1961–75), СРСР (1965–72). У 1960–77 виступав за команду майстрів Одеси («Буревісник», «ОдТІЛ» («Одес. технол. ін-т ім. М. Ломоносова»), «Чорноморгідробуд», «Полі­­тех­нік»). Тренери – М. Барський, М. В’язовський, Б. Щуровецький. Працював тренером ДЮСШ «Буревісник» (Одеса, 1977–78), викл. Кабул. ун-ту, тренером нац. чол. збір. команди Афганістану (1979–82) і Лівану (1995–96); в Одес. політех. ун-ті: ст. викл. фіз. виховання, тренер збір. команди ін-ту (1983–94, 1997–99). У 2001 за результатами опитування журналістів визнаний кращим волейболістом Одеси 20 ст. за версією г. «Одесса-Спорт».

Н. О. Романова, О. О. Щур

Стаття оновлена: 2016