Лапинський Наум Соломонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лапинський Наум Соломонович

ЛАПИ́НСЬКИЙ Наум Соломонович (31. 01. 1900, м. Умань, нині Черкас. обл. – 17. 07. 1960, Київ) – композитор, педагог. Батько Я. Лапинського. Чл. СКУ. Закін. Київ. консерваторію (1935; кл. композиції Л. Ревуцького, скрипки – Д. Бертьє). 1916–31 – арт. симф. оркестру. Викладав у муз. школах Умані (1945–49) та Києва (від 1950). У 1957 написав Симф. для великого симф. оркестру, рукописи якої нині зберігаються у Київ. міському архіві.

Тв.: для симф. оркестру – «Концертний полонез» (1935), Мазурка, Гопак, «Героїчний марш» (усі – 1937), Симфонієта (1947), «Піонерський марш» (1953); для скрипки з оркестром – Серенада (1936), 2 концерти (1948); для духового оркестру – «Військовий марш» (1941), «Танцювальна сюїта» (1951); для скрипки, віолончелі та фортепіано – «Орієнтале» (1938); для скрипки і фортепіано – Соната (1935), Хабанера (1936), 2 п’єси (1939), Ноктюрн (1952); для фортепіано – п’єси; для скрипки – Соната (1935), Ноктюрн (1952); романси; пісні; хори; музика до драм. вистав.

О. В. Ігнатьєва

Стаття оновлена: 2016