Лапицький Сергій Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лапицький Сергій  Володимирович

ЛАПИ́ЦЬКИЙ Сергій Володимирович (06. 12. 1959, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – фахівець з теорії озбро­єння. Д-р тех. н. (2002), проф. (2005). Засл. діяч н. і т. України (2006). Закін. Оренбур. вище зенітне ракетне командне уч-ще (РФ, 1981), Військ. академію про­типовітр. оборони Сухопут. військ (Київ, 1990). У 1990–93 – викл. каф. зеніт. ракет. та артилер. оз­броєння Військ. академії ППО сухопут. військ; від 1993 – в Академії ЗС України: 1994–96 – нач. групи розроблення метод. основ управлін. діяльності відділу проблем управлін. діяльності керів. складу ЗС України; від 1997 – у Центр. НДІ озброєння та військ. техніки ЗС України (усі – Київ): нач. н.-д. відділу розвитку засобів ураження, 2000–05 – нач. н.-д. упр. розвитку озброєння і військ. техніки ЗС України, 2005–09 – заст. нач. з наук. роботи, від 2012 – гол. н. с. Розробив методології дослідж. складних систем воєн. призначення та синтезу високоефектив. елементів перспектив. зенітно-артилер. комплексів, побудови кумулятив. захисту бойових броньов. машин, методол. основи та метод. апарат структурно-параметрич. синтезу розвідувал.-вогн. систем ближ­нього бою. Осн. наук. праці закритого характеру.

Пр.: Основы военно-технических ис­следований. Теория и приложения. Т. 1. 2011; Т. 4. 2013; Т. 9–10. 2015; Словник термінів у військово-технічній сфері стосовно озброєння та військової техніки. 2015 (усі – Київ, співавт.).

І. Б. Чепков

Стаття оновлена: 2016