Корхов Андрій Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корхов Андрій Петрович

КО́РХОВ Андрій Петрович (10(22). 10. 1882, с. Гути, нині смт Богодухів. р-ну Харків. обл. – 06. 03. 1937, Харків) – лікар-терапевт. Брат Івана та Павла Корхових. Д-р медицини (1922), проф. (1923). Закін. Харків. ун-т (1909), де відтоді й працював. 1910 ста­­жувався у С.-Пе­тербурзі. Під час 1-ї світ. вій­ни – військ. лікар. Від 1921 – проф. каф. діагностики з пропедевт. клінікою і зав. каф. фізіол. хімії Зх.-Сибір. мед. ін-ту; водночас – зав. каф. фі­зіол. хімії Сибір. вет.-зоотех. ін-ту (обидва – м. Омськ, РФ); від 1922 – у Крим. ун-ті (Сімферополь): від 1923 – проф. каф. пропедевтики внутр. хвороб, від 1924 – кер. факультет. терапевт. клініки; 1925–31 – зав. каф. біохімії Омського мед. ін-ту; 1931–32 – зав. каф. курортології і фізіотерапії, 1932–33 – дир. Ін-ту курортології і фізіотерапії Укр. ін-ту удосконалення лікарів (Харків); водночас від 1932 – зав. каф. пропедевт. терапевт. клініки Харків. мед. ін-ту. Наук. дослідж.: патогенез збудження залоз трав. системи; курортологія і фізіотерапія в кардіології, гастроентерології.

Пр.: Материалы по вопросу о же­­лу­­дочных секреторных гормонах мы­­шеч­­ной ткани. Х., 1909; Основи терапії та лікувальної профілактики: В 2 т. К., 1934 (спів­авт.).

Літ.: Вчені ХДМУ.

Н. А. Сафаргаліна

Стаття оновлена: 2014