Лапінський Михайло Микитович

Визначення і загальна характеристика

ЛАПІ́НСЬКИЙ Михайло Микитович (06. 06. 1862, с. Смолигівка, нині Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 14. 06. 1947, Буенос-Айрес) — лікар-невролог. Доктор медицини (1897), професор (1904). Закін. Університет св. Во­лодимира у Києві (1891), де 1893–95 був стипендіатом на каф. нерв. і душев. хвороб, 1903–18 працював завідувач кафедри нерв. хвороб. 1901 заснував фізіотерапевт. санаторій у Києві (діяв до 1919). Удосконалював знання у клініках Парижа й Берліна. 1918 емігрував до Відня, згодом — до Заґреба. Організував при Заґреб. університеті мед. факультет та каф. нерв. і душев. хвороб (очолював її 1921–28). Згодом викладав на мед. факультеті Університету Белґрада. 1931–34 — керівник клініки рос. місії Червоного хреста в Белґраді. Вивчав питання клін. неврології та патол. морфології нерв. системи, зокрема дегенерацію і регенерацію периферич. нервів, гістологію процесу відновлення нерв. волокон під час зближення пошкоджених частин нерв. стовбура. Описав деякі форми нерв. закінчень в адвентації артерій кінцівок, віддалені больові синдроми при захворюваннях органів малого таза. Обґрунтував вчення про вісцерорефлекторну патологію нерв. системи, довів наявність вісцеровазомотор. рефлексів. Уперше в світі встановив, що стан ре­флексів у паралізов. частині тіла при тотал. розриві спин. мозку взаємопов’яз. з характером трав­ми і хронол. фактором, чим спростував закон англ. невролога Г.-Ч. Бастіана про стійке випадіння відповід. рефлексів при анатом. перерізуванні спин. мозку. Низку праць присвятив проблемам гідротерапії. Розробив метод гідравліч. масажу, конструкцію ванн для підвод. і надвод. масажу.

Завантажити статтю