Лаппо Іван Іванович

Визначення і загальна характеристика

ЛА́П­ПО Іван Іванович (Лаппо Иван Ива­нович; 29. 08(10. 09). 1869, Цар­ське Село, нині м. Пушкін С.-Пе­тербур. міськради — 23. 12. 1944, м. Дрезден, Німеч­чина) — російський історик. Доктор історії (1911). У 1892 закін. С.-Петербур. університет (учень С. Платонова), де був за­лишений для під­готовки до про­фесор. зва­н­ня, а 1903–05 працював приват-доцент; від 1905 — екс­траординар., від 1911 — ординар. професор кафедри рос. історії Юрʼєв. університету (нині м. Тарту, Естонія). Після окупації Юрʼєва нім. військами 1918 разом із Університетом еваку­йов. до м. Воронеж (Росія). 1920 емігрував до Греції. 1923–32 — проф. Рос. нар. університету (Прага); 1933–40 — приват-доцент Університету Вітаутаса Великого (м. Кау­нас, Литва); 1940–41 — приват-доцент Вільнюс. університету. Досліджував історію та право Великого князівства Литовського, зокрема вважав, що воно не втратило само­стійності після Люблін. унії 1569 (за це його критикував М. Грушевський). Під­готував до друку 3 томи Литов. метрики та 3-й Литов. статут. 1921 написав меморандум про істор. право литовців на самост. державу, який МЗС Литви використовувало під час пере­говорів із ін. країнами. Низку праць присвятив укр. тематиці, зокрема «Происхождение украинской идеологии новейшего времени» (Уж., 1926), «Идея единства рус­ского народа в Юго-Западной Руси в эпоху присоединения Ма­лорос­сии к Московскому государству» (Прага, 1929).

Пр.: Тверской уезд в ХVI в. Его население и виды земельного владения. Москва, 1893; Великое княжество Литовское за время от заключения Люблинской унии до смерти Стефана Батория (1569–1586): Опыт ис­следования политического и обществен­ного строя. Т. 1. С.-Петербург, 1901; Великое княжество Литовское во второй половине ХVI столетия. Литовско-рус­ский повет и его сеймик. Юрьев, 1911; Западная Рос­сия и ее соединение с Польшей в их историческом прошлом: Истор. очерки. Прага, 1924.

Літ.: A. Ragauskas. Istorikas I. Lappo ir Lietuva // Lietuvos istorijos metraštis. 1993. Vilnius, 1994; Дубьева Л. «Отдаюсь науке совсем…»: И. И. Лаппо — профес­сор рус­ской истории Тартуского (Юрьевского) университета в 1905–1918 гг. // Балт. арх. Т. 9. Вильнюс, 2005; Василенко В. О. Політична історія Ве­­ликого князівства Литовського (до 1569 р.) в східно-словʼянських історіо­графіях XIX — першої третини ХХ ст. Дн., 2006.

Т. М. Лебединська

Завантажити статтю