Лаппо-Данилевська Надія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лаппо-Данилевська Надія Олександрівна

ЛА́ППО-ДАНИЛЕ́ВСЬКА Надія Олександрівна (псевд. – Н. Кредо; 1874, Київ – 17. 03. 1951, комуна Шароль, департамент Сона і Луара, Франція) – письменниця. Закін. Єлисаветин. ін-т у С.-Петербурзі. Тривалий час мешкала в Італії, де вчилася співу, її дебют як опер. співачки відбувся на сцені «Ла Скала» в Мілані на поч. 1900-х рр. Від поч. 1910-х рр. займалася письменниц. діяльністю. Мешкала у Петрограді (нині С.-Петер­бург). Від грудня 1920 деякий час жила у країнах Балтії, від серед. 1920-х рр. – у Франції. Дебютувала під псевд. 1911 віршем «Когда вечерний мрак спадет...» та романом «В тумане жизни» (С.-Петербург). Осн. тематика – філос. та любовна лірика, сімейні драми, які базуються на влас. життєвому досвіді. Її творам властива увага до внутр. світу героїв. У еміграц. періодиці опубл. низку фейлетонів і нарисів автобіогр. характеру, в яких описала рев. та післярев. період життя, насильниц. використання насел. на громад. робо­тах, невдалі спроби втечі до Фінляндії, арешти чекістами тощо. Белетристика Л.-Д. користувалася особливо великим успіхом у жін. аудиторії, твори часто ставали бестселерами на книжк. ринку.

Тв.: Княжна Мара. Петроград, 1914; Русский барин. Петроград, 1915; Долг жизни. Петроград, 1917; Берлин, 1922; Маленькая женщина: повесть и рас­сказы. Петроград, 1918; Развал. Берлин, 1921–22; Екатерина Никитишна. Берлин, 1922; Крушение (Армия). Берлин, 1922; К счастью. Париж, 1923; По­­руганный. Париж, 1926; В усадьбе. Париж, 1928; Миллионы Бурлаковых. Рига, 1929.

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2016