Лапутін Микола Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лапутін Микола Петрович

ЛАПУ́ТІН Микола Петрович (26. 11(09. 12). 1913, Київ – 08. 02. 1986, там само) – спортсмен (важка атлетика), фахівець у галузі фізич­ного виховання та спорту. Батько А. Лапутіна. Доц. (1968). М. сп. (1938), засл. м. сп. СРСР (1950), засл. тренер України (1962). Суд­дя всесоюз. (1949) і міжнар. (1955) категорій. Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Держ. ін-т фіз. культури України (Харків, 1940), 2-е військ.-мор. політ. уч-ще (Київ, 1957). Бронз. призер чемпіонату Європи (Гельсинкі, 1947), 6-раз. чемпіон ЗС СРСР, багатораз. призер чемпіо­натів СРСР та України (1938–53). Виступав у важкій ваговій категорії. Працював у Києві: 1957–58 – 1-й заст. голови Ком-ту з фіз. культури і спорту УРСР; в Ін-ті фіз. культури: 1959–71 – дир., ректор, 1972–86 – доц. каф. важкої атлетики. Чл. президії (1958), голова тренер. ради (1969–79) Федерації важкої атлетики України. Чл. колегії суддів Федерації важкої атлетики СРСР (1960). Автор праць з теорії і методики фіз. виховання і спорту «Специальные упражнения тяжелоатлета» (Москва, 1973), «Управление тренировоч­ным процессом тяжелоатлетов» (К., 1982, спів­авт.).

Літ.: Драга В. В., Кравцов П. Н. Тяже­лоатлеты Украины. К., 1985.

О. О. Лях-Породько

Стаття оновлена: 2016