Лапушкін Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лапушкін Василь Іванович

ЛА́ПУШКІН Василь Іванович (13. 01. 1956, с. Жовтневе Семенів. р-ну Полтав. обл.) – живописець, графік, монументаліст. Літ.-мист. премія ім. В. Симоненка (2007). Навч. у худож. студії м. Лубни Полтав. обл. (1970-і рр.; викл. В. Семенюта), Студії військ. художників ім. М. Грекова у Москві (1977) і Моск. заоч. нар. ун-ті (1989–93). Від 1989 – у Лубнах. Створює ліричні краєви­ди рідного краю, портрети, пра­цює над шевченків. тематикою, ілюструє твори сучас. письменників і краєзнавців. Учас­ник обл., всеукр. мист. виставок від 1980-х рр. Деякі роботи зберігаються у Лубен. галереї образо­твор. мист-ва, Миргород. краєзн. музеї (Полтав. обл.), Сум. ХМ, Нац. музеї літ-ри України (Київ).

Тв.: живопис – «Реве та стогне Дніпр широкий», «Прометей», «Тарасова ніч», «Зимовий день» (усі – 1988), «Марічка» (2012), «Окраїна» (2014); серія «Відспівало село Матяшівка» (2013); іл. до кн. – «Коли опадають вітри: Вірші» М. На­заренко (П., 1997), «Посульська муза: Антологія» (1998), «Жарти жартами» (2001; обидві – Лубни) і «Межа» (П., 2002) О. Печори, «Біля криниці сумління: Ви­брані поезії» А. Шевченка (2002), «Бать­кова криниця» Н. Баклай (2008), «Полковник Зеленовський: Історична поема» С. Сурмач (2013; усі – Лубни); інтер’єри – навч. корпусу Лубен. лісового коледжу (2000-і рр., ліплення, стінописи, вітражі), кафе «Оскар» (м. Пи­рятин), «Казка» (Лубни; обидва – 2013), «Карпати» (м. Гребінка), «Дежавю» (м. Хорол; усі – Полтав. обл.; обидва – 2014).

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2016