Ларін Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ларін Василь Іванович

ЛА́РІН Василь Іванович (01. 11. 1937, с. Кокіно Брян. обл., РФ) – фахівець у галузі фізичної хімії та електрохімії. Д-р хім. н. (1992), проф. (2004). Закін. Харків. ун-т (1966), де відтоді й працює: від 1996 – дир. НДІ хімії при Ун-ті. Наук. дослідж.: електрохім. еко­логія і створення високоефектив. технологій оброблення металів із одночас. вирішенням екол. безпеки та ресурсозбере­ження. Розвинув теорію іонізації і електрокристалізації металів та сплавів у водяних та водно-орган. розчинах.

Пр.: Исследование в области элек­тродных процессов и электроосажде­ния металлов. Кадмий. К., 1974; Хими­ческое растворение меди и ее сплавов в растворах различного состава и оптимизация технологических процес­сов травления металлов. Х., 2008; Электрохимическое растворение меди и ее сплавов в растворах различного состава и создание технологичес­ких процессов регенерации отра­бо­тан­­ных травильных растворов. Х., 2009; Кинетические закономерности выте­сне­ния меди цинком из сульфат­ных растворов // УХЖ. 2011. Т. 78, № 4; Селективность электрохимической ионизации сплава Л-61 в хлоридных растворах // Гальванотехника и обработка по­­­­верхности. 2012. Т. 19, № 4 (усі – спів­авт.).

Літ.: Василий Иванович Ларин: Био­библиогр. указ. Х., 2011.

Е. Б. Хоботова

Стаття оновлена: 2016