Ларін Микола Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ларін Микола Володимирович

ЛА́РІН Микола Володимирович (10. 07. 1918, х. Шашково, нині у складі с. Просіччя Рязан. обл., РФ – 12. 11. 1982, м. Молодечно Мін­ської обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. 1932 разом із родиною переїхав до м. Сталінськ (нині Новокузнецьк Кемеров. обл., РФ). В армії 1938–39 та від 1941. Закін. прискор. курс Новосибір. військ. піхот. уч-ща (РФ, 1941), курси «Постріл» (1942), Вищу школу МВС (1957). Брав участь у звільненні міст Рильськ Курської обл. (РФ), Коростень Житомир. обл., Рівне, Дубно Рівнен. обл. Відзначився у січні 1945 як ком-р батальйону 524-го стрілец. полку під час фор­сування р. Одер побл. м. Сьці­нава (Польща). Демобілізов. 1946. Від 1962 – полковник у відставці. Мешкав і працював у містах Новокузнецьк, від 1963 – Кривий Ріг Дніпроп. обл., від 1966 – Молодечно, де ім’ям Л. названо вулицю.

А. К. Немикін

Стаття оновлена: 2016