Ларін Юрій Анатолійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ларін Юрій Анатолійович

ЛА́РІН Юрій Анатолійович (02. 02. 1922, м. Стерлітамак, нині Баш­кортостан, РФ – 27. 07. 1981, м. Уфа, Башкортостан) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945 – двічі). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від листопада 1940, на фронті від червня 1941. Відзначився у квітні 1944 під час боїв у межах р. Тур’я побл. м. Ковель Волин. обл., у серпні 1944 – прориву оборони ворога на лівому березі р. Вісла побл. м. Пулави та у січні–лютому 1945 в боях на тер. насел. пунктів Соснув, Горбатка, Сильно, Мезеритц, Ґаструк (усі – Польща). Після вій­ни продовжив службу в армії. Закін. артилер. відділ. курсів удосконалення офіцер. складу (1949). Від 1953 – ст. лейтенант запасу. Мешкав і працював в Уфі.

Літ.: Славные сыны Башкирии. Кн. 5. 1985; Подвиги их – бессмертны. 2000 (обидва – Уфа).

О. В. Савченко

Стаття оновлена: 2016