Ларченко Михась - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ларченко Михась

ЛА́РЧЕНКО Михась (Ларчанка Міхаіл Рыго­равіч; псевд. і крипт.: Міхась Ві­­сажар, М. Л., М. Святланін, М. Ча­­бор; 01(14). 11. 1907, с. Хворостяни, нині Могильов. обл., Білорусь – 31. 07. 1981, Мінськ) – білоруський літературознавець і критик. Д-р філол. н. (1956), проф. (1957). Засл. діяч Білорус. РСР (1977). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Білорус. пед. ін-т (Мінськ, 1932). Працював н. с. Ін-ту мови, літ-ри і мист-ва АН Білорус. РСР (1935–41, 1944–52) та водночас у Білорус. ун-ті: зав. каф. білорус. літ-ри (1943–52, 1955–71) і декан філол. ф-ту (1944–52). Досліджував історію білорус. літ-ри та фольклору, істор. коріння взаємозв’язків білорус. літ-ри зі слов’ян. (зокрема й з укр.) літ-рами. Провідна тема – вивчення і популяризація творчості М. Богдановича. Окремі розділи у літературозн. працях присвятив аналізу творчості Т. Шевченка у зіставленні з творчістю білорус. письменників: «Славянская супольнасць» (1963) – Т. Шевченко та Янка Купала, «Яднанне братніх літаратур: Узаемасувязь беларускай і славянскіх літаратур» (1974), «Жывая спадчына» (1977) – літ. близькість Білорусі та України, «Літаратурнае пабрацімства славян» (1984) – Т. Шевченко та Янка Купала, М. Богданович і укр. літ-ра, Якуб Колас про Т. Шевченка (усі – Мінськ). У своїх статтях Л. наголошував на значенні шевченків. традицій для виникнення й розвитку нової білорус. літ-ри, висвітлив спільні мотиви у творчості Т. Шевченка та білорус. письменників («Під життєдайним впливом Шевченка», 1939; «Тарас Шевченко і Янка Купала», 1953; «Тарас Шевченко і Максим Богданович», 1961; «Тарас Шевченко і Якуб Колас», 1969 та ін.). У ж. «Українська мова і література в школі» опубл. розвідку «Тарас Шевченко і білоруська література» (1964, № 3).

Літ.: Міхась Ларчанка // Імёнаў свет­лае аблічча: арт., успаміны. Мінск, 2002.

В. М. Лебедєва

Стаття оновлена: 2016