>
КОРЧА́К
– комплекс археологічних пам’яток. Об’єднує 14 невеликих слов’ян. поселень 6–7 ст., що належать до празької культури, та курган. і ґрунт. могильники. Виявлений на лівому березі р. Тетерів побл. с. Корчак Житомир. р-ну Житомир. обл., досліджений у 1920-х і 1950–60-х рр. Поселення (100–200 × 30–40 м) розташ. на корін. берегах, прорізаних числен. ярами. Житла – чотирикутні, близькі до квадрат. форми напівземлянки зі стінами стовп. конструкції та печами-кам’янками. Між житлами були госп. ями-комори. Серед знахідок – ліпний посуд (горщики, сковорідки), заліз. серп, ножі, глиняні пряслиця. Мешканці поселень займалися землеробством, скотарством, полюванням і рибальством. На одному з поселень відкрито дві агломеративні печі, заповнені вугіллям та шматками заліз. руди.
Літ.: Гамченко С. С. Раскопки в бассейне р. Случи // Тр. 11-го Археол. съезда в Киеве. Т. 1. Москва, 1901; Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. К., 1972; Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. Москва, 1976.
В. Д. Баран
Покликання на статтю
В. Д. Баран
. Корчак // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5334 (дата звернення: 11.04.2021)