Корчак - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Корчак

КОРЧА́К – комплекс археологічних па­­м’яток. Об’єднує 14 невеликих слов’ян. поселень 6–7 ст., що належать до празької культури, та курган. і ґрунт. могильники. Виявлений на лівому березі р. Тетерів побл. с. Корчак Жито­­мир. р-ну Житомир. обл., дослі­джений у 1920-х і 1950–60-х рр. Поселення (100–200 × 30–40 м) розташ. на корін. берегах, прорізаних числен. ярами. Житла – чотирикутні, близькі до квад­­рат. форми напівземлянки зі стінами стовп. конструкції та печами-кам’янками. Між житлами були госп. ями-комори. Се­­ред знахідок – ліпний посуд (горщики, сковорідки), заліз. серп, ножі, глиняні пряслиця. Мешканці поселень займалися землеробством, скотарством, полюванням і рибальством. На одному з поселень відкрито дві агломеративні печі, заповнені вугіллям та шматками заліз. руди.

Літ.: Гамченко С. С. Раскопки в бассейне р. Случи // Тр. 11-го Археол. съез­­да в Киеве. Т. 1. Москва, 1901; Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. К., 1972; Русанова И. П. Славянские древности VI–VII вв. Моск­­ва, 1976.

В. Д. Баран

Стаття оновлена: 2014