Ласка Вацлав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ласка Вацлав

ЛА́СКА Вацлав (Láska Vacław; 24. 08. 1862, Прага – 27. 07. 1943, м. Рже­віце, нині Чехія) – чеський геодезист, геофізик, сейсмолог. За­кін. Карловий ун-т у Празі, де 1911–32 й працював проф. при­клад. математики. 1887 отримав ступ. д-ра. 1887–95 – у об­серваторії Вайнека і А. Сейдлера у Празі; водночас 1890–95 – приват-доц. геодезії Чеського вищого тех. уч-ща; від 1895 – надзвичай. проф., від 1898 – звичай. проф., 1895–1911 – зав. каф. астрономії та вищої геоде­зії, від 1899 – кер. обсерваторії та метеорол. станції, від 1901 – засн. і кер. сейсміч. станції Політех. школи у Львові. Співорганізатор мережі станцій геофіз. і сейсмол. служби, засн. Держ. геофіз. ін-ту (1920) Чехо-Словаччини. Одним із перших у світі відкрив сріблясті хмари, сконструював універсал. тахометр, співзасн. сучас. сейс­мології. Вивів формулу для обчислення відстані до епіцентру землетрусу за сейсмограмою, визначив залежність між мікросейсмами й атмосфер. цир­куляцією. Автор низки курсів лекцій, підручників «Astronomia sferyczna i geodezja wyzsza» (1899; 1901, спів­авт.), «Miernic­two» (1903; обидва – Львів). Чл. Чес. академії, Міжнар. академ. спілки, Королів. чес. наук. т-ва.

Б. Л. Рубльов, О. В. Шишка

Стаття оновлена: 2016